Ордановський Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ордановський Юрій Іванович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження 10 листопада 1887(1887-11-10)
село Римарівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть невідомо
невідоме
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
підполковник
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)
«Воєнний хрест» (УНР)

Ордановський Юрій Іванович (10 листопада 1887, село Римарівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — ?, Канада (?)) — підполковник Армії УНР.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з почесних громадян міста Прасниш. Народився у селі Римарівка Гадяцького повіту Полтавської губернії.

Закінчив Суворівський кадетський корпус, Тверське кавалерійське училище (у 1910 році), вийшов корнетом до 12-го уланського Білгородського полку (місто Меджибіж), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській арміїштабс-ротмістр.

Восени 1917 року став одним з ініціаторів українізації 12-го уланського полку та перейменування його на 7-й кінно-козачий ім Б. Хмельницького військ Центральної Ради.

З 1919 року — старшина 2-го Залізнично-Технічного полку Дієвої Армії УНР. У 1920 році — викладач Камянецької спільної юнацької школи.

Станом на 29 липня 1920 року — уповноважений з відправки поповнень до Армії УНР з табору Ланцут. З 29 квітня 1921 року — т. в. о. командира 2-ї бригади Окремої кінної дивізії Армії УНР.

З 1926 року служив контрактовим офіцером у польській армії у складі 3-го полку шеволежерів у Сувалках, 1-го полку шеволежерів у Варшаві та 5-го кінно-єгерського полку у Тарнові. Останнє звання у польській армії — майор.

З 1950 року жив в еміграції у Канаді.

Література[ред. | ред. код]