Орлевич Ігор Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орлевич Ігор Ярославович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 27 лютого 1968(1968-02-27)
Дмитре, Пустомитівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 9 грудня 2022(2022-12-09) (54 роки)
Підгородне, Соледарська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Гірська піхота
Формування
 128 ОГШБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

І́гор Яросла́вович Орле́вич (нар. 27 лютого 1968, Дмитре, Львівська область, Україна — пом. 9 грудня 2022, Підгородне, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III та II ступенів.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Ігор Орлевич народився в селі Дмитре, де навчався в загальноосвітній школі I—II ступенів. Закінчив Львівське професійно-технічне училище № 25, відбув строкову військову службу. Далі працював на Львівському заводі телеграфної апаратури та у Львівському трамвайно-тролейбусному управлінні. У 2014—2016 роках брав участь в Антитерористичній операції на сході України. З 2016-го працював санітаром у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні.

З початком повномасштабного вторгнення російської армії воював у 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді на території Донецької та Херсонської областей. Загинув 9 грудня 2022 року поблизу селища Підгородне Донецької області отримавши смертельні поранення[1]. У нього залишилися мати, сестра, дружина та троє дітей[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня(20 липня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня(12 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ. shchyretska-hromada.gov.ua (ua) . Процитовано 13 лютого 2024.
  2. ↑ Янко, Марта (10 січня 2023). У Львові попрощаються із захисником Ігорем Орлевичем. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 13 лютого 2024.
  3. ↑ Указ Президента України від 20 липня 2016 року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Указ Президента України від 12 лютого 2024 року № 76/2024 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Орлевич_Ігор_Ярославович&oldid=41752997