Орфон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Орфон — псевдоген, що походить з сімейства тандемно повторюваних генів або кластерів генів, наприклад, таких, як гени гістонів, рибосомні гени або гени гемоглобінів.[1] Орфони завдяки транспозиції можуть бути локалізовані в іншій хромосомі, поза основним хромосомним локусом.[2]

Орфони були виявлені як у сімействах генів, що кодують білок, так і в сімействах генів, що не кодують білок, що свідчить про те, що процеси транскрипції генів не є обмеженням для формування орфонів.

Цей клас генів вперше був виявлений у дріжджів, морських їжаків і плодових мушок[1], а потім вони були знайдені в геномах багатьох інших груп еукаріот, зокрема молюсків,[3] амфібій[4] і ссавців, включно з людьми[5].

Орфони можуть бути резервуаром послідовностей, які можуть розвивати нові функції, і тому, ймовірно, були важливими факторами в еволюції вищих організмів.[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Childs, G.; Maxson, R.; Cohn, R. H.; Kedes, L. (1981). Orphons: Dispersed genetic elements derived from tandem repetitive genes of eucaryotes. Cell. 23 (3): 651—663. doi:10.1016/0092-8674(81)90428-1. PMID 6784929.
  2. Borden, P; Jaenichen, R; Zachau, H. G. (1990). Structural features of transposed human VK genes and implications for the mechanism of their transpositions. Nucleic Acids Research. 18 (8): 2101—7. doi:10.1093/nar/18.8.2101. PMC 330689. PMID 2159639.
  3. Eirín-López, J. M.; González-Tizón, A. M.; Martinez, A.; Méndez, J. (2002). Molecular and evolutionary analysis of mussel histone genes (Mytilus spp.): possible evidence of an" orphon origin" for H1 histone genes. Journal of Molecular Evolution. 55 (3): 272—283. Bibcode:2002JMolE..55..272E. doi:10.1007/s00239-002-2325-1. PMID 12187381. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  4. Guimond, A.; Moss, T. (1999). A ribosomal orphon sequence from Xenopus laevis flanked by novel low copy number repetitive elements. Biological Chemistry. 380 (2): 167—174. doi:10.1515/BC.1999.025. PMID 10195424.
  5. Huber, C.; Thiebe, R.; Hameister, H.; Smola, H.; Lötscher, E.; Zachau, H. G. (1990). A human immunoglobulin kappa orphon without sequence defects may be the product of a pericentric inversion. Nucleic Acids Research. 18 (12): 3475—3478. doi:10.1093/nar/18.12.3475. PMC 330999. PMID 2114012.
  6. King, Robert C.; Stansfield, William D.; Mulligan, Pamela K. (2006). A dictionary of genetics (вид. 7th ed). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-1-4294-4025-7. OCLC 79595687.