Осташ Вікторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Осташ
Ім'я при народженні Вікторія Вікторівна Хоню
Народилася 9 травня 1972(1972-05-09) (52 роки)
Київ, Українська РСР
(тепер — столиця України Україна)
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Діяльність поетеса
Alma mater Видавничо-поліграфічний факультет Київського політехнічного інституту
Мова творів українська
Напрямок поезія
Жанр вірш, верлібр
Членство Національна спілка письменників України
Сайт: viktory-ostash.at.ua
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осташ (прізвище).

Вікто́рія О́сташ (справжнє ім'я — Вікторія Вікторівна Хоню; нар. 9 травня 1972(19720509)) — українська поетеса, книгознавиця, літературознавиця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 9 травня 1972 року у Києві, столиці Української РСР (тепер — столиця України).

У 1996 році закінчила Видавничо-поліграфічний факультет Київського політехнічного інституту. Після закінчення навчання — працювала на кафедрі видавничої справи та редагування Політехнічного інституту.

У 1997 році — лавреатка Літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича «Привітання життя».

У 1999 році — дипломантка конкурсу «Гранослов».

У 2001 році отримала звання кандидат філологічних наук. Із цього ж року — доцентка кафедри філології Київського університету театру, кіно і телебачення.

Членкиня літради Міжнародного клубу православних літераторів «Омілія».

Із 2003 році — керівниця Київської літературної студії «Перехрестя» при Спілці письменників України.

Із 2006 року — членкиня Спілки письменників України.

Із 2007 по 2010 рік — доцентка кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики Київського університету.

У 2012 році — авторка ідеї і засновниця Всеукраїнського конкурсу урбаністичної поезії «Урба-Перехрестя».

У 2019 і 2020 роках — дипломантка літературно-музичного фестивалю «Інтереальність».

Творчість[ред. | ред. код]

Дебютувала у 1993 році поезіями російською мовою «На­дежды есть...», «Тогда горел закат...» та іншими у літературно-художньому журналі «Ренессанс» (перший номер журналу за 1993 рік).

Із 1996 року — писала переважно українською мовою.

Вірші й коротка проза надруковані в періодиці, збірниках, альманахах та антологіях: «Гранослов» (Київ), «Привітання життя» (Львів), «Крила» (Київ, 1999, 2002), «Потойбіч паузи» (Київ, 2005), «Склянка часу» (Канів, 2007), «Вакації-2» (Тернопіль, 2008), «Четвер» (2008), «Дніпро» (2009), «Сила малого» (Луцьк, 2009), «Спалах» (Черкаси, 2010), «Пастораль річечки» (Чернівці, 2011), «Сама» (Київ, 2013, серія «Літературна агенція «Банкова, 2»), «Викрадення Європи» (Київ, 2014). А також — у газетах «Літературна Україна» та «Українська літературна газета».

Авторка філософської та інтимної лірики, новел. Літературознавиця. Дослідниця історії видавничої справи.

Окремі поезії перекладено болгарською, французькою, англійською та російською мовами.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Хоню В. Розробка типології видань та репертуару української книги кінця ХІХ-початку ХХ ст. на прикладі видавництва «Вік» (1894-1919) // Вісник Книжкової палати. — 1998. — №12. — С. 21-23.
  • Хоню В. Видавництво «Вік» // Друкарство. — 1998. — вересень/грудень. — С. 30-33.
  • Хоню В. Позиція видавництва «Вік» у царині української мови і культури // Вісник Книжкової палати. — 1999. — №3. — С. 27-28.
  • Хоню В.В. Діяльність видавництва «Вік» (1894 - 1919). Становлення видавничої галузі в Україні: Автореферат дисертації кандидата філологічних наук; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут журналістики. — Київ, 2000. — 19 c.
  • Хоню В.В. Видавництво «Вік»: до історії українського видавничого руху кінця ХІХ-початку ХХ ст. // Слово і час. — 2000. — № 9. — С. 82-85.
  • Хоню В. Організаційно-методичні засади роботи українських видавців кінця ХІХ-початку ХХ ст. (На прикладі київського видавництва «Вік»): Наукове видання. — Київ, 2000. — 48 с.
  • Осташ Вікторія. Сад-О.К.: Сад аутентичних думок. [Поезії] — Київ: Парламентське видавництво, 2002. — 47 с. — 300 прим. — ISBN 966-611-200-0
  • Видавничо-поліграфічний факультет. 1954—2004: нариси історії / П.О. Киричок, Р.Г. Іванченко, А.К. Дорош, А.І. Петрук та ін.; упоряд. В.В. Хоню. — Київ: ВПФ НТУУ «КПІ», 2004. — 208 с.
  • Осташ Вікторія. Пристрасті за генієм. Романела // Київ. — 2004. — №9. — С. 99-129.
  • Хоню В.В. Молода українська література на сторінках су­­часної періодики// Поліграфія і видавнича справа. — 2005. — № 42. — С. 113-121.
  • Хоню В.В. Періодика кінця ХІХ-початку ХХ століття як один із чинників формування позитивного іміджу українського книговидання // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2006. — Вип. 14. — С. 349-362.
  • Осташ Вікторія. Візії: Книга поезій. — Львів: Сполом, 2006. — 48 с. — 400 прим. — ISBN 966-665-378-8
  • Хоню В.В. До визначення ролі літературного редактора у процесі підготовки видання // Технологія і техніка друкарства. — 2007. — № 1. — С. 150–166.
  • Хоню В. Творчий підхід у роботі редактора: індивідуальність фахівця супроти настанов і директив // Ужгородський національний університет. Науковий вісник: Серія Філологія. — Ужгород, 2007. — Вип. 17. — C.87-91.
  • Хоню В. Видавництво «Вік» // Неопалима купина. — 2008. — № 1/2.
  • Осташ Вікторія. Подих Слова. — Київ, 2013.
  • Перша тисяча кроків: ювілейний альманах Київської молодіжної літературної студії «Перехрестя» (2003–2013) / [Миколаєнко А. та ін. ; упоряд. Осташ В.]. — Київ: Санченко: Електрокнига, 2013. — 78 с. — 300 прим. — ISBN 978-617-7026-14-2
  • Осташ Вікторія. Нокаутоване Місто. — Київ, 2014.
  • Осташ Вікторія. Подих Слова: Спроби духовної поезії. — Київ: Продакшн студія МУЗВАР, 2015. — 64 с. — 200 прим.
  • Осташ Вікторія. ВИЖИТИ: книга поезій. — Київ: Просвіта, 2016. — 76 с. — 300 прим. — ISBN 978-617-7201-26-6
  • Осташ Вікторія. Нокаутоване Місто. — Київ, 2017.
  • Хоню В. Фото-поезія: розширення можливостей популяризації поетичного твору// Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. — 2017. — Ч. 1. — С. 108-118.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осташ_Вікторія&oldid=42213469