Отто Шульц (адмірал)

Отто Шульц
нім. Otto Schulz
Народився	12 березня 1900(1900-03-12) Дармштадт, Німецький союз
Помер	28 березня 1974(1974-03-28) (74 роки) Бад-Вільдунген, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна і Перша світова війна
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Великий офіцер ордена Зірки Румунії Бронзовий Іспанський Хрест Орден Корони короля Звоніміра Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Нагрудний знак морської артилерії

Отто Шульц (нім. Otto Schulz; 12 березня 1900, Дармштадт — 28 березня 1974, Бад-Вільдунген) — німецький військово-морський діяч та інженер, контрадмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

4 квітня 1916 року вступив добровольцем у ВМФ. Пройшов навчання у військово-морському училищі в Мюрвіку (1917) та на радіокурсах (1918). Учасник Першої світової війни, плавав на важкому крейсері «Фрейя» (червень-серпень 1916), лінійних кораблях «Тюрингія» (серпень 1916 — березень 1917) і «Ольденбург» (березень-серпень 1917, лютий-грудень 1918).

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 25 травня 1921 року — вахтовий офіцер і офіцер зв'язку на крейсері «Аркона», з 22 вересня 1923 року — ад'ютант коменданта Куксгафена. З 22 вересня 1925 року — командир транспортного корабля постачання, з 30 вересня 1927 року — 1-й радіоофіцер та вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Ельзас», з 26 вересня 1929 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». 25 вересня 1931 року переведений в Імперське військове міністерство. З 25 вересня 1935 року — навігаційний офіцер на крейсері «Лейпциг».

З 30 вересня 1937 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Нордзе» (одночасно з 11 березня 1940 року виконував обов'язки 1-го офіцера). Брав активну участь у плануванні та керівництві операціями ВМФ Німеччини проти СРСР. 1 квітня 1943 року призначений начальником морської оборони Криму. Успішно керував боротьбою із радянськими кораблями на Чорному морі, а потім організував захист берегових укріплень. 13 травня 1944 року переданий в розпорядження командувача-адмірала на Чорному морі, а 28 червня 1944 року очолив відділ закордонних флотів Командного управління ОКМ. Таким чином, Шульц став останнім начальником військово-морської розвідки Німеччини під час Другої світової війни. 14 липня 1945 року інтернований союзниками. 11 червня 1947 року звільнений.

Звання

• Фенріх-цур-зее (13 січня 1917)
• Лейтенант-цур-зее (19 червня 1918)
• Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1922)
• Капітан-лейтенант (1 лютого 1929)
• Корветтен-капітан (1 квітня 1935)
• Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1938)
• Капітан-цур-зее (1 квітня 1940)
• Контрадмірал (1 березня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (1939)
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (1939)
• Іспанський хрест в бронзі (6 червня 1939)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (15 квітня 1940)
• Залізний хрест 1-го класу (15 квітня 1940)
• Орден Зірки Румунії, великий офіцерський хрест з мечами
• Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу з мечами (Незалежна Держава Хорватія)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами
  • 1-го класу з мечами (30 січня 1942)
• Нагрудний знак морської артилерії (1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (17 травня 1944)

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

• Фотографії і нагороди Шульца.