Пабло Марі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пабло Марі
Особисті дані
Народження 31 серпня 1993(1993-08-31) (30 років)
  Валенсія, Іспанія
Зріст 193 см
Вага 87 кг
Громадянство  Іспанія
Позиція центральниий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Монца»
Номер 22
Юнацькі клуби
Іспанія «Мальорка»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2013 Іспанія «Мальорка Б» 69 (3)
2011–2013 Іспанія «Мальорка» 2 (0)
2013–2016 Іспанія «Хімнастік» 87 (6)
2016–2019 Англія «Манчестер Сіті» 0 (0)
2016–2017 →  Іспанія «Жирона» 8 (0)
2017–2018 →  Нідерланди «НАК Бреда» 31 (3)
2018–2019 →  Іспанія «Депортіво» 38 (2)
2019–2020 Бразилія «Фламенго» 22 (2)
2020 →  Англія «Арсенал» 2 (0)
2020– Англія «Арсенал» 12 (0)
2022 →  Італія «Удінезе» 15 (2)
2022- Італія «Монца» 31 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 серпня 2023.

Пабло Марі (ісп. Pablo Marí, нар. 31 серпня 1993, Валенсія) — іспанський футболіст, центральниий захисник італійської «Монци».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 31 серпня 1993 року в місті Валенсія. Вихованець футбольної школи клубу «Мальорка»[1]. У віці 17 років дебютував у Сегунді Б за команду «Мальорка Б». Відіграв за цю команду три сезони. У сезоні 2011/12 залучався в основну команду «Мальорки». Дебютував у Ла Лізі 7 грудня 2011 року в незвичайній грі проти «Гранади», яка почалася 20 листопада, але була перервана на 60 хвилині. Перед дограванням командам дозволили зробити безліч замін, і Пабло Марі почав цю 30-хвилинну гру в стартовому складі, «замінивши» Педро Бігаса. Через сім хвилин після відновлення гри «Мальорка» забила гол з пенальті, зрівнявши рахунок (2:2). Більше команди голів забити не встигли[2]. У тому сезоні Марі ще лише один раз зіграв за Мальорку в Прімері.

У 2013 році перейшов у «Хімнастік», де став гравцем основи. У сезоні 2014/15 допоміг команді посісти друге місце в Сегунді Б і завоювати путівку в другий за рівнем дивізіон. У наступному сезоні команда посіла третє місце в регулярному турнірі, а потім поступилася «Осасуні» у півфіналі плей-оф за вихід у Прімеру.

Влітку 2016 року підписав контракт з англійським «Манчестер Сіті». У сезоні 2016/17 виступав на правах оренди за «Жирону» в іспанській Сегунді[1]. Однак більшу частину матчів Марі провів на лавці запасних, зігравши лише у восьми зустрічах.

У наступному сезоні 24-річний Пабло Марі відправився в оренду в нідерландський «НАК Бреда». Через два тижні після переходу тренер НАК Стейн Вревен запропонував іспанцеві стати капітаном команди[3]. За сезон зіграв 20 матчів у чемпіонаті і забив 1 гол.

1 липня 2018 року Пабло Марі був відданий в річну оренду в «Депортіво», який грав у Сегунді[4]. З клубом зайняв 6 місце у чемпіонаті, будучи основним гравцем (38 ігор і 2 голи), але у фіналі плей-оф поступився рідній «Мальорці» і не вийшов до вищого дивізіону.

11 липня 2019 року Пабло Марі підписав повноцінний контракт з бразильським «Фламенго» строком до грудня 2022 року[5]. Він став третім іспанцем у історії клубу з Ріо-де-Жанейро — після воротаря Тальядаса (1937) і нападника Хосе Уфарте (1958—1961; 1962—1964)[6]. Того ж року виграв з командою чемпіонат Бразилії[7] (будучи включений до символічної збірної турніру[8]) та Кубок Лібертадорес[9], завдяки чому поїхав на Клубний чемпіонат світу 2019 року в Катарі. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро 22 матчі в національному чемпіонаті.

На початку 2020 року повернувся до Європи, приєднавшись на умовах оренди до лондонського «Арсенала». 24 червня того ж року уклав повноцінний контракт з лондонцями, хоча виступав у їй складі епізодично. Продовжував нерегулярно виходити на поле у складі «Арсенала», а 2022 року був відданий в оренду спочатку до «Удінезе», а згодом до «Монци».

Протягом сезону 2022/23 був одним з основних центральних захисників «Монци», допомігши їй зберегти місце в італійському елітному дивізіоні. Влітку італійський клуб викупив контракт одного зі своїх ключових оборонців за 4,9 мільйони євро і уклав із ним повноцінний контракт.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 20 серпня 2023
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2010–11 Іспанія «Мальорка Б» СДБ (ІІІ) 19 1 - - - - - - - - - 19 1
2011–12 СДБ (ІІІ) 22 1 - - - - - - - - - 22 1
2012–13 СДБ (ІІІ) 28 1 - - - - - - - - - 28 1
Усього за «Мальорку Б» 69 3 - - - - - - 69 3
2011–12 Іспанія «Мальорка» ПД 2 0 КІ 0 0 - - - - - - 2 0
2013–14 Іспанія «Хімнастік» СДБ (ІІІ) 27+2[10] 2 КІ 3 0 - - - - - - 32 2
2014–15 СДБ (ІІІ) 35+2[10] 3 КІ 2 0 - - - - - - 39 3
2015–16 СД (ІІ) 25 1 КІ 0 0 - - - - - - 25 1
Усього за «Хімнастік» 87+4 6 5 0 - - - - 96 6
2016–17 Іспанія «Жирона» СД (ІІ) 8 0 КІ 1 0 - - - - - - 9 0
2017–18 Нідерланди «НАК Бреда» E 31 3 КН 1 0 - - - - - - 32 3
2018–19 Іспанія «Депортіво» СД (ІІ) 37+1[10] 2 КІ 0 0 - - - - - - 38 2
лип.-груд. 2019 Бразилія «Фламенго» A 22 2 КБ 0 0 RK 6 1 КЧС 2 0 30 3
січ.-лип. 2020 Англія «Арсенал» ПЛ 2 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЄ 0 0 - - - 3 0
2020–21 ПЛ 10 0 КА+КЛ 1+0 0 ЛЄ 5 1 СА 0 0 16 1
2021-січ. 2022 ПЛ 2 0 КА+КЛ 0+1 - - - - - - 3 0
січ.-черв. 2022 Італія «Удінезе» A 15 2 КІ 0 0 - - - - - - 15 2
лип.-серп. 2022 Англія «Арсенал» ПЛ - - КА+КЛ - - ЛЄ - - - - - - -
Усього за «Арсенал» 14 0 3 0 5 1 - - 22 1
2022–23 Італія «Монца» A 30 1 КІ 1 0 - - - - - - 31 1
2023–24 A 1 0 КІ 1 0 - - - - - - 2 0
Усього за «Монцу» 31 1 2 0 - - - - 33 1
Усього за кар'єру 321 19 12 0 11 2 2 0 346 21

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Фламенго»: 2019
«Фламенго»: 2019
Володар Суперкубка Англії (1):
«Арсенал»: 2020

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б El central Pablo Marí llega al Girona (ісп.). «Жирона». 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 23 листопада 2019.
  2. ↑ Granada vs. Mallorca - 7 December 2011 (англ.). soccerway.com. 7 грудня 2011. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  3. ↑ Víctor López (16 листопада 2017). Pablo Marí brilla en el NAC Breda e interesa en la Premier (ісп.). Diario AS. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
  4. ↑ Pablo Marí, nuevo jugador del Deportivo (ісп.). «Депортіво Ла-Корунья». 1 липня 2018. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 23 листопада 2019.
  5. ↑ Flamengo anuncia zagueiro espanhol Pablo Marí: "Clube gigantesco. Agora sou Mengão" (порт.). Globo. 11 липня 2019. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  6. ↑ Se contratado, Pablo Marí será terceiro espanhol na história do Flamengo (порт.). colunadofla.com. 10 липня 2019. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  7. ↑ Wagner, Roberto; Marchesini, Lucas (24 листопада 2019). Flamengo campeão brasileiro 2019: confira o raio-x da campanha [Flamengo 2019 Brazilian champions: check the campaign's x-ray] (порт.). Metrópoles. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  8. ↑ Prêmio Craque do Brasileirão 2019: veja a seleção e quem foi premiado [Brasileirão Star Award 2019: see all-star team and awardees] (порт.). Goal. 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2019.
  9. ↑ Unwin, Will (23 листопада 2019). Flamengo 2–1 River Plate: Copa Libertadores final – as it happened. The Guardian. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  10. ↑ а б в Плей-оф

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пабло_Марі&oldid=40371702