Павлова Оксана Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (травень 2020)
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2020)
Павлова Оксана Володимирівна
Народилася 20 вересня 1972(1972-09-20) (51 рік)
Барнаул, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність акторка театру
Alma mater Рівненський державний гуманітарний університет
Заклад Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги
Нагороди
Заслужений артист України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлова.

Оксана Володимирівна Павлова (нар. 20 вересня 1972, Барнаул, Алтайський край, РРФСР[1]) — українська актриса. Заслужена артистка України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 20 вересня 1972 року в місті Барнаул Алтайського краю[джерело не вказане 1456 днів]. У 1973 році сім′я переїхала до України (м. Дубно Рівненської області)[джерело не вказане 1456 днів]. Тут закінчила школу.

Навчалась у Рівненському державному інституті культури[2].

З 1995 року і по теперішній час — артистка драми Житомирського академічного українського музично-драматичного театру ім. І.Кочерги.

Сім'я[ред. | ред. код]

Ролі[ред. | ред. код]

  • Проня (М. Старицький «За двома зайцями»);
  • Марфа Сигізмундівна (М. Манохін «Суперники»);
  • Антонія (Д. Фо, Ф. Рама «Вільна пара»);
  • Ярися (М. Стельмах «Коханий нелюб»);
  • Грабіжниця (К. Драгунська «Всі хлопці смішні»);
  • Маман (Є. Тищук «Спасибі, Барбі»);
  • Баба Яга (І. Дмитрієва «Пригоди на новорічному балу»);
  • Фрекенбок (А. Ліндгрем «Малюк і Карлсон»);
  • Вождь (В. Катаєв «Кольорові мандри»);
  • Отаманша (Є. Шварц «Снігова королева»);
  • Трактирниця (О. Толстой «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно»);
  • Мама (Г. Х. Андерсен «Дюймовочка»);
  • Червоне сонечко, Тітонька Бджола (К. Чуковський «Муха-Цокотуха»);
  • Коза (С. Маршак «Кицин дім»);
  • Служниця («Летючий корабель»);
  • Страшило, Фараманта (О. Волков «Смарагдові пригоди»);
  • Цейлона (морська зірка) (В. Врублевський «Русалонька» за мотивами казки Г. Х. Андерсена);
  • Няня (П. Авраменко «Фантастична Мері»);
  • Женевьєва (К. Моньє «Шестеро жінок в одного на шиї»);
  • Вона (Н. Влащенко, Л. Данчук «Баранячий вернісаж»);
  • Мотря (М. Старицький «Ніч під Івана Купала»);
  • Лаура (Г. Ару «Лаура і Жак або одержимі закохані»);
  • Діана (М. Фратті «Жертва»);
  • Фарізад (Г. Хугаєва «Чоловік моєї дружини»);
  • Заїка (М. Гоголь «Майська ніч»);
  • Олена Сергіївна (Ю. Рогозін «От так Олександр»);
  • Баба Яга (І. Рябініна «Чортяка з дискотеки»);
  • Змія (Ю. Кім «Пригоди на зміїному болоті»);
  • Гера (А. Гуляєв, В.Ткаченко «Новорічна фантазія»);
  • Сирена (О. Галін «Сирена і Вікторія»);
  • тітка Марія (В. Селезньов «Мазепа»);
  • Огюстина (Я. Івашкевич «Літо в Ноані»);
  • Перетта (Р. Тома «Вісім люблячих жінок»);
  • Мері (О. Каневський «Таке єврейське щастя»);
  • міс Хопкінс (А. Лернер «Моя чарівна леді»);
  • Надія («Живи і пам'ятай»);
  • Шумило (І. Шамякін «Останній іспит»);
  • Клавочка (І. Кочерга «Фея гіркого мигдалю»);
  • Пані Аргонова (А. Фредро «Дами і гусари»);
  • Оксана (О. Ірванець «Брехун з литовської площі»);
  • Джулія (І. Афанасьєв «Між небом і землею»);
  • Еріта (Г. Горін «Забути Герострата»);
  • Корова («Божі тварі» за п'єсою М. Ладо «Дуже простенька історія»);
  • Стефі Блондел (Ніл Саймон «Хочу зніматися в кіно»);
  • Тетяна (О. Мардань «Вівця з вовчим поглядом» за п'єсою «Кішки-мишки»);
  • Наталія Степанівна («А Чехов про ЕНТО…» за твором А. Чехова «Освідчення»);
  • Кайдашиха (І. С. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я»);
  • Кабато (А. Цагарелі «Ханума»);
  • Головиха, Одарка (О. Коломієць «Фараони»);
  • Капрал (В. Осляк «„Show must go on“ або „пси на ланцюгу“» за мотивами роману Дж. Джонса «Віднині і навіки»).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Павлова Оксана | Особа | Theatre.love — сервіс рекомендацій, заснований на думці реальних людей. theatre.love. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  2. ↑ Творчістю окрилені: Рівненському державному інститутові культури- 20 років / ред. Г. С. Дем'янчук та ін.; Рівненський держ. ін-т культури. — Рівне, 1999. — С. 178
  3. ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2009 року № 830/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Житомирської області»

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павлова_Оксана_Володимирівна&oldid=34925809