Павук Василь Генадієвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павук Василь Генадієвич

Народження 2 листопада 1967(1967-11-02) (56 років)
Шибалин, Бережанський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність поет, скульптор
Діти Павук Віталій Васильович
Сайт artpavuk.com%20artpavuk.com

CMNS: Павук Василь Генадієвич у Вікісховищі

Василь Геннадійович Павук (нар. 2 листопада 1967(19671102), Шибалин, Тернопільська область) — український художник, літератор, публіцист, громадський діяч, поет, скульптор[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 листопада 1967 року в с. Шибалині Бережанського району[1].

  • 1983 рік — закінчив Шибалинську восьмирічну школу, та Бережанську художню школу. В 1983—1984 роках навчався в Бережанській середній школі.
  • 1988 рік — закінчив Косівський технікум декоративно-прикладного мистецтва[1].
  • 1988—1990 роки — служив строкову службу в радянській армії.
  • 2002—2010 роки — Шибалинський сільський голова. Обирався депутатом Бережанської районної ради та Тернопільської обласної ради. Редактор друкованого видання при виконавчому комітеті Шибалинської сільської ради — «Шибалинська газета».
  • 2005—2011 роки — організатор та керівник Бережанської районної організації партії ВО «Свобода». Добровільно склав із себе повноважень керівника. Після цього вважає себе позапартійним.
  • 2005—2010 роки — співзасновник та редактор громадсько-політичного видання «Разом».
  • 2011—2018 роки керівник ГО „Громадсько-ідеологічний клуб «Золотий перетин»“[2].
Василь Павук (сфотографовано 6 грудня 2022)
сфотографовано 6 грудня 2022

Творчість[ред. | ред. код]

Василь Павук є автором статей на мистецькі та громадсько-політичні теми, котрі друкували в районних, обласних та всеукраїнських виданнях.

У 2001 році біля храму святого апостола і євангеліста Іоана Богослова збудовано каплицю з фігурою Божої Матері за проєктом Василя Павука.

У 2004 році Скульптури святих Петра і Павла з залізобетону на подвір'ї того ж храму.

У 2021 році став півфіналістом конкурсу ілюстраторів «Illustrators for the future contest», США[джерело?].

Виставки[ред. | ред. код]

  • Участь у збірних образотворчих виставках в кількох містах (Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Бережани, Тернопіль) в Україні та за кордоном (Рим, Італія).[1]
  • Твори зберігаються в музейних та приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Німеччині, Італії, Франції, Іспанії, Португалії, Мексиці.
  • Срібна медаль та участь у міжнародній виставці-конкурсі екслібрисів (1992, м. Рим, Італія),
  • Персональні виставки живопису, графіки — Бережани (1992) в Бережанському краєзнавчому музеї.
  • Тернопіль (1996) в Картинній галереї Тернопільської обласної спілки художників України.
  • 2015—2016 роки — учасник Паризької бієнале[fr], Франція. Для бієнале зняв 42 годинний фільм (30 серій) фільм «Спостереження за картиною»[3].

В Італії колекціонер Маріо Де Філіппіс видав кілька збірок з екслібрисами, до яких увійшли і роботи Василя Павука[4][1].

Кіно[ред. | ред. код]

Сімейна студія «Pavuk-Film», знімає короткометражні фільми:

Поезія[ред. | ред. код]

  • Переможець поетичного конкурсу Democracy Frontline (Організатори програми ГО Media Frontline e.V. (Berlin) та ГО Тинк Тенк Юкрейн (Харків) — 2023 рік, вірш «Що буде після війни?».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Мистці Тернопільщини. Ч. 1. Образотворче мистецтво: бібліографічний покажчик / департамент культури, релігій та національностей Тернопільської обласної державної адмінміністрації, Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека; укладач В. Миськів; вступна стаття І. Дуда; керівник проєкту та науковий редактор В. Вітенко; редактор Г. Жовтко. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — С. 71. — 496 с. — (Мистецька Тернопільщина) — ISBN 978-966-07-2936-0.
  2. Золотий перетин. artpavuk.com. Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023.
  3. Спостереження за картиною. youtube.com (англ.). Процитовано 26 березня 2023.
  4. Екслібрис. artpavuk.com. Процитовано 26 березня 2023.
  5. НАЙБУДЕКІНО 2023 — Кіно Найбуде 4 лютого. НАЙБУДЕКІНО 2023. Процитовано 26 березня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шургот Я. Художник от Бога (про худож. В. Павука) // Книжное обозрение. — Москва, 1992. (рос.)
  • Павук В. Знайшов себе: розмова з худож. В. Павуком / записала І. Кудляк // Бережанське віче. — 2000. — 7 січ. — С. 3. — (Мистецтво).
  • Про В. Павука // Графіка. Декоративно-прикладне мистецтво: каталог музейної збірки. Ч. 2 / Тернопільський обласний художній музей; упоряд. О. М. Войтович та ін.; авт. вступ. ст. І. Дуда; за ред. І. М. Дуди. — Т.: Астон, 2008. — 144 с. — С. 97—98.
  • Про В. Павука // Живопис. Скульптура: каталог музейної збірки. Ч. 1. / Тернопільський обласний художній музей; упоряд. О. М. Войтович та ін.; авт. вступ. ст. І. Дуда ; за ред. І. М. Дуди. — Т.: Астон, 2007. — 144 с. — С. 83.
  • Велиган Я. Вічне і теперішнє: про художника В. Павука / Я. Велиган // Подільське слово. — 1996. — 16 березня. — С. 4. — (Мистецтво).
  • Зінчук Л. Чарівний світ митця: персональна виставка художника В. Павука в Бережанському музеї книги / Л. Зінчук // Бережанське віче. — 2012. — 23 листоп. — С. 4. — (Творчість).
  • Тернопільський «бенефіс» Василя Павука: виставка художника в Тернопільській художній галереї // Західна Україна. — 1996. — 17—23 лютого. — С. 2.
  • З. Бойко, Н. Волинець, В. Ханас Павук Василь Геннадійович (02.11.1967, с. Шибалин Бережанського р-ну) — художник, літератор, публіцист, громадський діяч / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 12. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання[ред. | ред. код]