Пам'ятний знак для екіпажів дирижаблів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пам'ятний знак для екіпажів дирижаблів (нім. Erinnerungsabzeichen für die Besatzung der Luftschiffe) — військова нагорода Веймарської республіки, заснована 1 серпня 1920 року імперським військовим міністром Отто Гесслером.

Опис[ред. | ред. код]

Знак мав форму овального вінка, нижня частина якого складалась з дубового листя, обв'язаного стрічкою, а верхня — з лаврового листя, вгорі якого розташовані 3 петлі зі стрічки. По довжині вінка зображений цепелін. На знаках для екіпажів дирижаблів морської авіації над петлями була зображена імперська корона.

Умови нагородження[ред. | ред. код]

Знак вручали членам екіпажів дирижаблів незалежно від звання, які під час Першої світової війни прослужили на військових дирижаблях 1 рік (термін зараховувався безперервно і міг включати період неактивної служби та відпустки) або отримали під час служби поранення чи постраждали внаслідок нещасного випадку. Знак носили на лівому боці грудей, нижче Залізного хреста 1-го класу.

У зв'язку із скрутним фінансовим становищем Веймарської республіки нагороджений мав придбати відзнаку за власні кошти.

Література[ред. | ред. код]

  • Heeres-Verordnungsblatt. 2. Jahrgang, Berlin, den 21. August 1920, Nr. 54, S. 741–742, Ziffer 1005.
  • Kurt-Gerhard Klietmann: Deutsche Auszeichnungen. Band 2: Deutsches Reich: 1871–1945. Die Ordens-Sammlung, Berlin 1971.

Посилання[ред. | ред. код]