Пам'ятники Маріуполя

Сучасні[ред. | ред. код]

Назва	Фото	Розташування	Рік встановлення	Короткі відомості
Композиція «Металург»		біля в'їзду в місто в Кальміуському районі		Скульптура металурга із ливарною ложкою. На стелах, що стоять поруч, дата народження міста, зображення ордена Трудового Червоного Прапора, яким нагороджене місто Маріуполь.
Монумент молодому Куїнджі		на перетинанні проспектів Миру й Металургів біля підземного переходу		Скульптор Полоник Василь Петрович працював над новим монументом з власної волі. За задумом зажадав створити монумент молодому художникові, що молодим покинув місто. Фігуру Куїнджі подано осучаснено, у вигляді погруддя. Монумент урочисто відкрито в Маріуполі 26 квітня 1984 року.
Володимиру Висоцькому		проспект Миру, біля Будинку Зв'язку	2003	У 2003 році на проспекті Миру встановлена фігура поета і актора Володимира Семеновича Висоцького в образі Жеглова з кінофільму «Місце зустрічі змінити не можна». На лицьовій стороні постаменту на металевій пластині напис: "Одноплемінники, надайте честь, закресліть «був», напишіть «є». З рук Жеглова із завидною регулярністю виривається пістолет.
Тарасу Григоровичу Шевченку		на перетинанні бульвару Шевченко й проспекту Металургів	2001	Відкритий 24 серпня 2001 [року до Дня незалежності України. Український скульптор з міста Житомир Вітрик Олександр Павлович.
Тарасу Григоровичу Шевченку		проспект Миру
Олександру Пушкіну		проспект Металургів, біля Палацу Культури «Маркохім»
Макару Мазаю		вулиця Бодрова, на розі з Нікопольським проспектом	1948	Пам'ятник відкритий 6 листопада 1948 року. Скульптор А. Ю. Чубін і архітектор О. К. Плескотів.
Визволителям Донбасу		площа Воїнів-Визволителів	2002
Знак «ленінівському комсомолу» (знято з держреєстру)		проспект Нахімова, біля кінотеатру «Комсомолець»	1968	Відкритий 29 жовтня 1968 року на честь 50-річчя ВЛКСМ. Скульптор А. А. Стемпковський, архітектор Е. М. Сорин.
Григорію Горбаню		вулиця Українського Козацтва
Кузьмі Апатову		вулиця Італійська	1968	Пам'ятник Кузьмі Апатову — командиру першого Маріупольського ударного радянського батальйону, сформованого у квітні 1919 року для захисту міста від банд Денікіна. Відкритий в 1968 році. Скульптор А. А. Стемпковський, архітектор Е. М. Сорин
Толя Балабуха		проспект адмірала Н. А. Луніна	1965	Пам'ятник піонеру-герою Толі Балабусі. Скульптор — вчитель Маріупольської середньої школи № 31 Л. Т. Марченко. Пам'ятник побудований на кошти школярів.
Бронекатер		Парк культури й відпочинку ім'я 50-річчя Жовтня	1974	Встановлений 10 вересня 1974 року. У нижній частині постаменту — меморіальна дошка з написом: «Морякам — десантникам присвячується. На честь 30-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників». Скульптор В. Л. Пацевич, архітектор В. С. Соломін.
Воїнам 4-го механізованого корпусу		вулиця Карпинського		Архітектор А. Д. Клюєв
«Борцям за радянську владу» (знято з держреєстру)		Театральна площа	1967	Відкритий в 1967 році в Іллічівському районі. Скульптор А. А. Стемпковський
Героям Радянського Союзу, льотчикам майору В. Г. Семенишину й капітану М. Ю. Лавицькому		Міськсад		Тут поховані льотчики 9-ї гвардійської Маріупольської винищувальної авіадивізії, Герої Радянського Союзу, Семенишин В.Г. і Лавицький М.Ю., загиблі при виконанні бойових завдань.
Воїнам 9-ї авіаційної дивізії		проспект Миру	1973	Винищувач МіГ-17. Встановлений 10 вересня 1973 року (архітектор А. Д. Клюєв)
Пам'ятний знак воїнам 221-ї маріупольської й 130-ї таганрозької дивізій		Морський бульвар	1975	Встановлений 6 листопада 1975 року на Комсомольському бульварі. На постаменті — 76-міліметрова артилерійська гармата. У підніжжя — вогонь Вічної слави. (архітектор А. Д. Клюєв)
Азовсталівцям, загиблим у Великiй Вiтчизнянiй Вiйнi		Біля центральної прохідної заводу «Азовсталь»	1967	Скульптор В. Д. Батяй
Героям громадянської війни		Міськсад		Пам'ятник над братською могилою героїв громадянської війни
Жертвам фашизму		вулиця Лавицького	1964	Перед стелою горить Вічний вогонь. Скульптори Ірина Снурникова і Вікторія Пацевич, архітектори Володимир Щербань, Оскар Плесков і Ірина Проворотова^[1].
Ленінівцям, що загинули в роки Великої Вітчизняної Війни, ложка		вул. Семашка, біля ПК ім. Карла Маркса
Патріотам-ленінівцям (знято з держреєстру)		проспект Ілліча		7 березня 1942 року тут були розстріляні 43 працівника заводу імені Ілліча, 1 квітня повішені комсомольці Олександр Кравченко, Віктор Мамич і Василь Долгополов. (Архітектор А. Д. Клюєв)
Монумент на честь бойових подвигів моряків Азов'я			1967	Пам'ятник на високому березі, де в 1920 році (в 1941 теж) стояла батарея, що прикриває підступи до міста, двадцятиметровий обеліск унизу прикрашений барельєфами, що відображають бойові епізоди з життя моряків Азовья часів Громадянської і Великої Вітчизняної воєн. Відкритий в 1967 році на честь 50-річчя Великого Жовтня (скульптор И. С. Баранников).
Жертвам Голодоморів та політичних репресій		перехрестя пр. Миру і вул. Університетська	2004	Архітектори В. Земляной, С. Руденко, Ю. Сагиров, К. Акуленко, А. Пинчуков^[2]
Жертвам Чорнобильської катастрофи		бульвар Богдана Хмельницького
Митрополиту Ігнатію				Художники-монументалісти Валентин Константинов і Лев Кузьмінков
Крокодилу Годзилі			2008
Карпову Володимиру Федоровичу		пл. Машинобудівників, біля центральних прохідних ВАТ «Азовмаш».	2002	Пам'ятники Володимиту Карпову, директору заводу «Ждановтяжмаш».
«Серп і молот» (знято з держреєстру)				На табличці напис російською мовою «Тут, в колишньому кінотеатрі, 21 жовтня 1917 року відбулось засідання маріупольської ради робітничих і селянських депутатів, що прийняла резолюцію про перехід влади в руки рад»
Погруддя Короленка В. Г.		проспект Миру	1966
500-річчя Українського козацтва				Встановлено на місці сторожового поста Кальміус, центру Кальміуської паланки запорозьких козаків
Воїнам 221-ї стрілецької дивізії		проспект Будівельників		10 вересня 1943 року війська Південного фронту відвоювали Маріуполь. У боях особливо відзначилась 221-ша стрілецька дивізія, названа «Маріупольська»
Гурову Миколі Олексійовичу		проспект Металургів, парк Гурова		Пам'ятник Гурову Миколі Олексійовичу, радянському господарському керівнику, директору Криворіжсталі та Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча.
Героям-маріупільцям		Приморський парк		На стіні викарбувані імена 38 маріупольців, Героїв Радянського Союзу.
60-річчю перемоги у війні		вул. Зелінського, в дворі Електротранспортного технікуму
Пам'ятник князю Святославу		площа Свободи	2015
Пам'ятний знак на місці козацької Домахи та Кальміуської слободи				Відкриття пам'ятника приурочене до роковин перемоги князя Святослава над Хозарським каганатом.^[3]

Колишні[ред. | ред. код]

Назва	Дата встановлення	Дата знесення	Розташування	Фото	Короткі відомості
Андрію Жданову	1965	1990			Скульптор В. Е. Далецький і архітектор С. М. Куповський
Леніну (знято з держреєстру)	22 квітня 1987	15 серпня 2014 року	на перетині проспектів Миру й Будівельників		Відкритий на честь 117-х роковин з дня народження В. І. Леніна. 8-метрова фігура була розташована на гранітному постаменті, який лежить на підніжжі заввишки 0,75 м. На правій стороні монумента встановлений гранітний куб з бронзовим барельєфом на тему металургії. Плита і куб з'єднуються залізобетонною балкою, фанерованою титановим прокатним листом. На пам'ятнику напис в авторському стилі: У нас створюються такі центри як «Югосталь»… Ми тут бачимо запоруку успіху величезну… Ми стоїмо на вірному шляху, і, напружуючи всі сили, ми можемо сподіватися, що підйом стане ще вищий…
Леніну (знято з держреєстру)	20 серпня	2014 демонтовано для реставрації^[4]	проспект Перемоги
Леніну (знято з держреєстру)	1956	20 серпня 2014 демонтовано для реставрації^[4]	перед входом в парк ім. Г. І. Петровського.
Леніну (знято з держреєстру)	Невідомо	26 серпня 2014 року	сквер біля прохідних воріт заводу імені Ілліча