Пам'ятник Достоєвському (Москва, РДБ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник Достоєвському

55°45′07″ пн. ш. 37°36′34″ сх. д. / 55.752063888916772783° пн. ш. 37.60966666669477831° сх. д. / 55.752063888916772783; 37.60966666669477831Координати: 55°45′07″ пн. ш. 37°36′34″ сх. д. / 55.752063888916772783° пн. ш. 37.60966666669477831° сх. д. / 55.752063888916772783; 37.60966666669477831
Тип пам'ятник
Країна  Росія
Розташування Москва, вулиця Воздвиженка, будинок 3/5, будова 1.
Архітектор Mikhail Posokhind
Скульптор Олександр Рукавишников
Матеріал бронза і граніт
Пам'ятник Достоєвському (Москва, РДБ). Карта розташування: Росія
Пам'ятник Достоєвському (Москва, РДБ)
Пам'ятник Достоєвському (Москва, РДБ) (Росія)
Мапа

CMNS: Пам'ятник Достоєвському у Вікісховищі

Пам'ятник Достоєвському біля Російської державної бібліотеки в Москві (рос. Памятник Достоевскому) — бронзова скульптура присвячена російському письменнику, мислителю, філософу та публіцисту Ф. М. Достоєвському. Монумент встановлений на честь 175-ї річниці від дня народження письменника і 850-річчя Москви. Розташовується перед будівлею Російської державної бібліотеки, за адресою вулиця Воздвиженка, будинок 3/5, будова 1. Відкритий 10 жовтня 1997 року[1].

Загальна інформація та опис[ред. | ред. код]

Пам'ятник Достоєвському, ракурс
Пам'ятник Достоєвському, ракурс

Автори пам'ятника — скульптор Олександр Рукавишников і архітектори Михайло Посохін, Олександр Кочековський, Сергій Шаров.

Бронзова скульптура зображує літератора, який сидить на лаві у дещо незручній позі, спираючись на трохи відведену назад праву руку. Він про щось задумався, його поза незручна, у виразі обличчя можна вловити відчуття безвиході і смутку. Фігура письменника відлита з бронзи, статуя поміщена на гранітний постамент нестандартної форми. На його передній частині викарбуваний напис: «Достоєвський», на задній — барельєф набережної р. Неви в Санкт-Петербурзі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Достоевский и мировая культура. Альманах. №10. Степанян К.А. (гл. ред.). — М.: Классика плюс, 1998. — 256 с. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]