Панджшерська ущелина
| Панджшерська ущелина | |
 | |
| Гірський хребет | Гіндукуш |
|---|---|
| Країна |
 Афганістан |
| Адміністративна одиниця | Капіса |
| Розташовується на водоймі | Панджшер |
| Висота над рівнем моря | 1964 м |
 | |
Координати: 35°16′ пн. ш. 69°28′ сх. д. / 35.267° пн. ш. 69.467° сх. д.
Панджшерська ущелина — ущелина на північному сході Афганістану (провінція Парван, з 2004 — провінція Панджшер). Геологічно це долина, оскільки ущелини зазвичай набагато меншого розміру і є розмивами гір унаслідок тривалого впливу річок.
Назва[ред. | ред. код]
Назва «Панджшер», що буквально означає «п'ять левів», пов'язана з п'ятьма валі, намісниками султана Махмуда Газневі початку XI століття. Місцева легенда свідчить: завдяки своїй найглибшій вірі, вони за одну ніч побудували греблю через річку. Гребля існує досі.
Географія[ред. | ред. код]
Річка Панджшер є одним із основних приток річки Кабул, що, зі свого боку, входить до сточища річки Інд. Панджшерська долина пролягає уздовж гірського пасма Гіндукуш і виходить на рівнину в 120—150 км на північ від Кабула . Довжина долини — 115 км з північного сходу на південний захід, площа — 3526 км². Середня висота долини — 2217 м над рівнем моря, найвищі довколишні гори сягають 6000 м. Центр долини — кишлак Руха.
Соціологія і ресурси[ред. | ред. код]
Чисельність населення долини за результатами перепису населення Афганістану, проведеного 1985 року, становила 95 422 особи в 200 населених пунктах[1]. За сучасними оцінками, тут проживає від 146[2] до 300[3] тис. чоловік. Ущелину населяють головним чином афганські таджики. Головне природне багатство ущелини — смарагди[4]. Визначна пам'ятка — мавзолей Ахмада Шаха Масуда; 6 вересня 2021 року споруду взяли "під охорону" бійці руху "Талібан"[5].
Стратегічне значення[ред. | ред. код]
Величезна долина річки Панджшер, що починається за декілька десятків кілометрів від Кабула — частина гірської системи Гіндукуш, що поділяє Афганістан на південну і північну частини. Територією Панджшерської долини проходять найзручніші перевали, що прямують із південних провінцій Афганістану до північних. Специфіка цієї місцевості полягає в складній системі приток річки Панджшер, що прямують крізь вузькі ущелини, і слугує прекрасним природним притулком на випадок військових дій та перетворює долину на неприступну фортецю, ідеальну арену для партизанської війни.
Долина була одним з головних центрів опору проти комуністичного режиму 1975 року, а потім проти радянських військ в роки Афганської війни (1979—1989). Біля виходу з ущелини починається відомий перевал Саланг — «горло Кабула», через який проходить траса Хайратон — Кабул. Саме ця дорога була основною магістраллю для автоколон, що доставляли з СРСР в Афганістан вантажі військового та цивільного призначення. Проти формувань польового командира Ахмада Шаха Масуда тут було проведено дев'ять великомасштабних операцій.
Опір продовжився і після виведення радянських військ — спочатку проти уряду Наджибулли, а потім проти талібів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мансур Абд ал-Хафиз. Панджшер в 1975—1990 гг. глазами афганского историка (перевод — Григорьев С. Е.) // ArtOfWar
- ↑ Afganistan Elections 2014 // TOLOnews(англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
- ↑ [Estimated Population of Afghanistan 2012-13 // e-Government of Afghanistan(англ.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2013. Процитовано 16 квітня 2014. Estimated Population of Afghanistan 2012-13 // e-Government of Afghanistan(англ.)]
- ↑ Ляховский А. А. Ахмад-Шах // ArtOfWar
- ↑ «Талібан» оволодів мавзолеєм Панджшерського лева. Останній Бастіон (UA) . 07.IX.2021. Процитовано 07.IX.2021.