Пара Брахман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Індуїзм
Категорія Категорія • Портал Портал

Пара Брахма́н (санскр. परब्रह्म) в індуїстській філософії є «Верховним Брахманом» те, що перебуває поза будь-якими описами та концептуалізаціями. Його описують як безформне (в тому сенсі, що воно позбавлене Майї), яке вічно пронизує все, скрізь у Всесвіті та будь-що за його межами[1].

Парам Брахма концептуалізується по-різному. У традиції Адвайта-Веданти Парам Брахма є синонімом ніргуна Брахмана, тобто Абсолюту без атрибутів. Навпаки, у традиціях Двайта Веданти та вішістадвайта-веданти Парам Брахма визначається як сагуна брахман, тобто Абсолют з атрибутами. У вайшнавізмі, шиваїзмі та шактизмі Вішну, Шива та Аді Шакті відповідно є Парам Брахмою[2]. Махаганапаті вважається Парам Брахмою сектою Ганапатья. Картікейя вважається Парам Брахмою сектою Картікейя.

Етимологія[ред. | ред. код]

Para — санскритське слово, яке означає «вищий» в деяких контекстах і «найвищий або самий вищий» серед інших[3].

Брахман в індуїзмі означає Абсолют, Остаточну Реальність у Всесвіті[4][5]. У головних школах індуїстської філософії це нематеріальна, дієва, формальна та остаточна причина всього, що існує[5][6]. Брахман є ключовим поняттям, яке міститься у Ведах і широко обговорюється в ранніх Упанішадах[7] і в літературі Адвайта Веданти[8].

Адвайта Веданта[ред. | ред. код]

В Адвайта Веданта Пара Брахман визначається як ніргуна Брахман, або Брахман без форми чи якостей[9][10][11]. Це стан повного знання себе як тотожного трансцендентальному Брахману, стан ментально-духовного просвітлення (джнана-йога)[12]. Воно контрастує з Сагуна Брахманом, який є станом любовного усвідомлення (Бгакті-йога)[12]. Адвайта-Веданта не дуалістично стверджує, що Брахман є божественним, Божественне є Брахманом, і це ідентично тому, що є Атман (своя душа, найпотаємніше я) і ніргуна (без атрибутів), нескінченне, любов, істина, знання, «буття-свідомість-блаженство»[13].

За словами Еліота Дойча, Ніргуна Брахман — це «стан буття» [14], у якому всі дуалістичні відмінності між власною душею та Брахманом стираються та долаються[12]. Навпаки, Сагуна Брахман є місцем, де відмінності гармонізуються після прийняття подвійності між власною душею та Брахманом[12].

Адвайта описує риси недуалістичного досвіду, [12] в якому суб’єктивний досвід також стає «об’єктом» знання та феноменальною реальністю. Абсолютна Істина одночасно є суб’єктом і об’єктом, тому немає якісної різниці:

  • «Вчені трансценденталісти, які знають Абсолютну Істину, називають цю неподвійну субстанцію Брахманом, Параматмою або Бхагаваном». (Бхагавата Пурана 1.2.11)[15][16].
  • «Той, хто усвідомлює Верховного Брахму, досягає найвищого щастя. Цей Верховний Брахма є Вічною Істиною (сатьям), Всезнаючим (джнянам), Нескінченним (анантам)». (Taittiriya Upanishad 2.1.1)[17].

Упанішади стверджують, що Верховний Брахма є Вічним, Свідомим і Блаженним sat-chit-ânanda. Усвідомлення цієї істини те саме, що бути цією істиною:

  • «Єдине — це Блаженство. Кожен, хто сприймає Блаженне, джерело насолоди, стає блаженним назавжди». (Taittiriya Upanishad 2.7.1-2)[18].
  • «Знай, що Всевишній є Блаженством». (Бріхадараньяка Упанішада 2.9.28)

Вайшнавізм[ред. | ред. код]

У вайшнавізмі Вішну (Нараяна) розглядається як Пара Брахман (Адинараяна). Вішну у своїй Вішварупі вважається вищим. Його обитель називається Вайкунтха, а ім'я там Пара Васудева. Згідно з суктою Нараяна в Яджурведе, він зображений як єдиний Адіпуруша. Нараяна, в індуїзмі, вважається Вищою Істиною (Брахманом), творцем із тисячею голови, тисячі очей і тисяч рук, і цей гімн співається для поклоніння Нараяні, всесвітньому Я (Параматман).

Шиваїзм[ред. | ред. код]

У шиваїзмі Шива є Пара Брахманом. Парашива, найвища форма Господа Шиви, вважається Пара Брахманом. Згідно з міфологією, Парашива є єдиним втіленням усіх душ і божеств. Він також зображений як єдиний Адіпуруша або Махадева[19].

Кашмірський шиваїзм[ред. | ред. код]

У кашмірському шиваїзмі Свачханда Бхайрава вважається вищою формою Шиви. Кашмірський шиваізм вважає Свачханду Бхайраву Пара Брахманом. Кашмірський шиваізм вважає турію, або четвертий стан свідомості, станом Брахмана. Це не неспання, не сон і не глибокий сон. Він існує на стику між будь-яким із цих трьох станів, тобто між неспанням і сновидінням, між сновидінням і глибоким сном і між глибоким сном і неспанням[20]. У кашмірському шиваїзмі існує п'ятий стан свідомості, який називається Туріятіта - стан поза Турією, який представляє Парабрахмана. Туріятіта, яку також називають порожнечею або шуньєю, є станом, у якому людина досягає звільнення, інакше відомий як дживанмукті або мокша[21][22].

Шактизм[ред. | ред. код]

У шактизмі Аді Парашакті вважається Пара Брахманом як із якостями, так і без них, а також Брахманом у його енергетичному стані, остаточною реальністю. Згідно з Деві Суктам і Шрі Суктам у Рігведі, вона є лоном усього створіння. Таким чином Махакалі є епітетом Брахмамайі, що означає «Та, чиєю сутністю є Брахман». Тридеві є вищою формою Аді Парашакті. Її вічна обитель називається Манідвіпа [23].

Сикхізм і Сант Мат[ред. | ред. код]

У сикхізмі та Сант Мат Акшар Пуруш називається Парабрахманом[24]. Парабрахман не є Брахманом, тому мовою святих його називають Парабрахманом (Пара = наступний). Він швидкопсувний[25]. Акшар Пуруш ( Парабрахман) походить від Ачінта ( сина Сатпуруша )[26]. Ачинту доручили якусь роботу. Для допомоги в його роботі він створив Акшара Пуруша (Парабрахмана), але Акшар Пуруш допустив деяку недбалість у своїй роботі, через що його було вигнано з Сатлока разом із сімома санхами Брахмандами[27].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Pratapaditya Pal; Stephen P. Huyler; John E. Cort та ін. (2016). Puja and Piety: Hindu, Jain, and Buddhist Art from the Indian Subcontinent. University of California Press. с. 55—56. ISBN 978-0-520-28847-8.
  2. ↑ White, 1970, с. 156.
  3. ↑ Monier Monier-Williams, A Sanskrit-English Dictionary: Etymologically and Philologically Arranged with Special Reference to Cognate Indo-European languages, Oxford University Press, Article on Para
  4. ↑ James Lochtefeld, Brahman, The Illustrated Encyclopedia of Hinduism, Vol. 1: A–M, Rosen Publishing. ISBN 978-0823931798, page 122
  5. ↑ а б PT Raju (2006), Idealistic Thought of India, Routledge, ISBN 978-1406732627, page 426 and Conclusion chapter part XII
  6. ↑ For dualism school of Hinduism, see: Francis X. Clooney (2010), Hindu God, Christian God: How Reason Helps Break Down the Boundaries between Religions, Oxford University Press, ISBN 978-0199738724, pages 51-58, 111-115;

    For monist school of Hinduism, see: B Martinez-Bedard (2006), Types of Causes in Aristotle and Sankara, Thesis - Department of Religious Studies (Advisors: Kathryn McClymond and Sandra Dwyer), Georgia State University, pages 18-35
  7. ↑ Stephen Philips (1998), Routledge Encyclopedia of Philosophy: Brahman to Derrida (Editor; Edward Craig), Routledge, ISBN 978-0415187077, pages 1-4
  8. ↑ Michael Comans (2002), The Method of Early Advaita Vedānta, Motilal Banarsidass, ISBN 978-8120817227, pages 129-130, 216-231
  9. ↑ Sullivan, 2001, с. 148.
  10. ↑ Fisher, 2012, с. 116.
  11. ↑ Malkovsky, 1997, с. 541.
  12. ↑ а б в г д Deutsch, 1973, с. 13.
  13. ↑ Deutsch, 1973, с. 9—14.
  14. ↑ Deutsch, 1973, с. 12.
  15. ↑ A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda. Śrīmad Bhāgavatam 1.2.11.
  16. ↑ vadanti tat tattva-vidas tattvam, yaj jnanam advayam brahmeti paramatmeti, bhagavan iti sabdyate
  17. ↑ brahma-vid apnoti param, tad eshabhyukta, satyam jnanam anantam brahma
  18. ↑ raso vai sa, rasam hy evayam labdhvanandi bhavati
  19. ↑ Dancing with Śiva. www.himalayanacademy.com. Процитовано 8 вересня 2020.
  20. ↑ Turya
  21. ↑ Jivanmukta Geeta by Swami Shivananda
  22. ↑ Vivekachudamani
  23. ↑ Klostermaier, Klaus K. (10 березня 2010). Survey of Hinduism, A: Third Edition (англ.). SUNY Press. ISBN 978-0-7914-8011-3.
  24. ↑ volume7. Volume 7. Процитовано 26 серпня 2022.
  25. ↑ Ghat Ramayan. ADictionary. Процитовано 26 серпня 2022.
  26. ↑ Ghat Ramayan. ADictionary. Процитовано 26 серпня 2022.
  27. ↑ Sant Tulsi Sahib. Archive.org. Процитовано 26 серпня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

 

  • Deutsch, Eliot (1973), Advaita Vedanta: A Philosophical Reconstruction, University of Hawaii Press
  • Fisher, Mary Pat (2012), Living Religions: A Brief Introduction
  • Malkovsky, B. (1997), The Personhood of Samkara's" Para Brahma", The Journal of Religion, 77 (4): 541, doi:10.1086/490065, JSTOR 1206747, S2CID 170842690
  • Sullivan, B.M. (2001), The A to Z of Hinduism, Rowman & Littlefield, ISBN 8170945216
  • White, C.S.J. (1970), Krsna as Divine Child, History of Religions, 10 (2): 156, doi:10.1086/462625, JSTOR 1061907, S2CID 162216194

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пара_Брахман&oldid=38504456