Паскаль Верляйн
| Паскаль Верляйн | |
|---|---|
 | |
| Громадянство |
 Німеччина Маврикійчерез подвійне громадянство |
| Народився | 18 жовтня 1994 (29 років) |
| Формула E | |
| Сезони | 2018/2019 — 2021/2022 |
| Команди | TAG Heuer Porsche Formula E Team |
| Номер боліда | 94 |
| Колишні команди | Mahindra Racing |
| Старти | 38 |
| Чемпіон світу | 0 |
| Перемоги | 1 |
| Подіуми | 3 |
| Поули | 2 |
| Найшвидші кола | 3 |
| Найкраще місце | 11-й в 2020/2021 |
| Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
| Дебют | Гран-прі Австралії 2016 |
| Остання гонка | Гран-прі Абу-Дабі 2017 |
| Сезони | 2 (2016—2017) |
| Команди | Манор, Заубер |
| Гран-прі (старти) | 40 (39) |
| Перемоги | 0 |
| Подіуми | 0 |
| Поули | 0 |
| Найшвидші кола | 0 |
| Очки | 6 |
| Попередні серії | |
| 2013-2015, 2018 2012–2013 2012 2010–2011 |
DTM F3 European Championship Formula 3 Euro Series ADAC Formel Masters |
| Чемпіон світу | |
| 2015 2011 |
DTM ADAC Formel Masters |
Паскаль Верляйн (нім. Pascal Wehrlein; 18 жовтня 1994, Зігмарінген) — німецько-маврикійський гонщик, що виступає за команду Porsche Formula E Team та пілотом розвитку Scuderia Ferrari. Раніше він виступав у Формулі-1 за команди Sauber і Manor. Маючи подвійне громадянство Німеччини та Маврикію, він виступав у Формулі-1 під німецьким прапором. Раніше він брав участь у гонках DTM, вигравши титул з командою Mercedes-Benz HWA AG у 2015 році. У 2014 році Верляйн став наймолодшим гонщиком, який виграв гонку DTM у віці 19 років, а наступного року він став наймолодшим чемпіоном DTM у віці 20 років.
У лютому 2016 року він почав виступати у Формулі-1 за команду Manor, здобувши своє перше очко чемпіонату на Гран-прі Австрії. Протягом сезону він регулярно перевершував свого товариша по команді з Ріо Харьянто, згодом Харьянто був замінений в середині сезону Естебаном Оконом.
На початку 2017 року Manor припинив свою діяльність, і Верляйн перейшов до Sauber. Однак перед початком сезону він потрапив в аварію на гонці чемпіонів, через що не зміг взяти участь у перших двох гонках сезону. Незважаючи на це, того року він набрав єдині очки Sauber. У сезоні 2018 року його замінив Шарль Леклер.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Верляйн народився в Зігмарінгені в сім'ї німця та маврикійки. Його батько Річард Верляйн, який брав участь у чемпіонатах Німеччини з боксу, володіє компанією з виробництва ЧПК в Острасі.[1][2]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Картинг[ред. | ред. код]
Верляйн почав займатися картингом у 2003 році і на початку своєї кар'єри брав участь у гонках тільки в рідній Німеччині. Він пройшов шлях від молодших серій картингу до категорії KF2 до 2009 року, коли зайняв п’яте місце в ADAC Kart Masters.[3][4]
ADAC Formel Masters[ред. | ред. код]
У 2010 році він дебютував у чемпіонаті ADAC Formel Masters з ADAC Berlin-Brandenburg e.V. (також відомі як Mücke Motorsport). Верляйн фінішував шостим у чемпіонаті з перемогою на Заксенрингу та трьома іншими подіумами. Він залишився в серії з командою на наступний рік. На шляху до чемпіонського титулу Верляйн здобув сім перемог на Ошерслебені, Заксенрингу, Золдері, Нюрбургрингу та Лаузіці.[5]
Formula 3 Euro Series[ред. | ред. код]
У 2012 році Верляйн перейшов в Євро-серію Формули-3, продовживши виступати за Mücke Motorsport. Він фінішував 2-м у чемпіонаті після Даніеля Хункаделли.
DTM (2013–2015)[ред. | ред. код]
Верляйн дебютував в Deutsche Tourenwagen Masters (DTM) у 2013 році у віці 18 років. За три сезони Верляйн зумів стати одним із кращих серед пілотів, незважаючи на свій юний вік.
У своєму дебютному сезоні він набрав 3 очки, фінішувавши 22-м у чемпіонаті. Він також здобув своє перше з двох найшвидших кіл у своїй кар'єрі.
У 2014 році перейшов в команду HWA, де став наймолодшим гонщиком в історії серії, який завоював поул-позицію і виграв гонку. Посів 8-е місце в чемпіонаті, набравши 46 очок. Окрім видатної перемоги в Лаузіці, другим найкращим результатом Верляйна в сезоні було п’яте місце на Норисрингу.
У 2015 році DTM повернувся до проведення двох гонок за вікенд, що призвело до 18 етапів чемпіонату 2015 року. Через нестабільність виступів більшості команд і гонщиків Верляйн легко виграв титул, здобувши очки на всіх етапах, крім трьох. Він здобув 5 подіумів, одне найшвидше коло та дві перемоги. Він став першим гонщиком, який виграв чемпіонат, не здобувши жодного поулу протягом усього чемпіонату, а також став наймолодшим чемпіоном DTM в історії.[6]
Формула-1[ред. | ред. код]
.JPG)
У вересні 2014 року було оголошено, що Верляйн стане резервним пілот команди Формули-1 Mercedes і був прийнятий першим в їхню програму молодих пілотів.[7] Він брав участь у передсезонних тестах у Барселоні, керуючи як болідом Force India, так і Mercedes.
Manor (2016)[ред. | ред. код]
10 лютого 2016 року було оголошено, що Верляйн дебютує у Формулі-1 з Manor Racing. Передбачалось, що Manor отримає доступ до аеродинамічної труби Mercedes в обмін на найм Верляйна.[8] Він вибрав номер 94, що означає рік його народження. Верляйн набрав єдине очко для себе та каманди в сезоні на Гран-прі Австрії, зайнявши десяте місце.[9]
Sauber (2017)[ред. | ред. код]
16 січня 2017 року Верляйн підписав контракт із командою Заубер.[10] Він був змушений пропустити перший тест у Барселоні через травму, яку він отримав під час змагань у «Гонці чемпіонів».[11] Його замінив Антоніо Джовінацці, перш ніж повернутися на другий тест на тій же трасі.[12] Незважаючи на те, що він був готовий взяти участь у Гран-прі Австралії, пізніше він відмовився після участі у перших двох тренуваннях, а Джовінацці замінив його на решту гоночного вікенду.[13] 3 квітня 2017 року Sauber F1 оголосив, що Верляйн знову буде замінений на Джовінацці на Гран-прі Китаю 2017.[14] Він повернувся до змагань на наступноме Гран-прі Бахрейну, кваліфікувавшись 13-м і закінчивши гонку 11-м. Він фінішував восьмим на Гран-прі Іспанії завдяки стратегії з одним піт-стопом.[15] Його гонка на Гран-прі Монако завершилася, коли на 57-му колі Дженсон Баттон спробував обігнати по внутрішній траєкторії в повороті Портьє, але зіткнувся з болідом Верляйна, внаслідок перекинув його на бік проти бар’єрів. Верляйну довелось пройти сканування спини після інциденту.[16] Він набрав очки вдруге в сезоні на хаотичному Гран-прі Азербайджану після важкої боротьби за 10-е місце зі своїм товаришем по команді Маркусом Ерікссоном. Це збільшило його загальну кількість очок в чемпіонаті до 5. Незважаючи на те, що він переміг Ерікссона як у кваліфікації, так і в більшості гонок, а також був єдиним гонщиком, який набрав очки для Sauber того сезону, 2 грудня 2017 року Заубер оголосив, що Верляйн не буде продовжений на сезон 2018 року і що його замінить Шарль Леклер.[17]
Тест-пілот Ferrari (2019–2020)[ред. | ред. код]
8 січня 2019 року Верляйн був оголошений пілотом розвитку Ferrari.[18]
Повернення в DTM (2018)[ред. | ред. код]
7 лютого 2018 року було оголошено, що Верляйн повернеться в DTM з командою HWA Mercedes-AMG після втрати свого місця у Формулі-1 Шарлю Леклеру.[19] Протягом сезону DTM 2018 року Верляйн піднявся на один подіум і завершив чемпіонат 8-м.
Після цього сезону Верляйн покинув юніорську команду Mercedes. Він також перестав бути заводським водієм Mercedes.[20]
Формула E (2019–дотепер)[ред. | ред. код]
Mahindra Racing (2019–2020)[ред. | ред. код]
Верляйн перейшов у Формулу E на сезон 2018–2019 років, виступаючи за команду Mahindra Racing.[21] Він не брав участі у першому раунді сезону в Дірії, його замінив Фелікс Розенквіст, натомість дебютував на е-Прі Маракешу. Верляйн завоював свою першу поул-позицію лише у своїй третій гонці в серії на е-Прі Мехіко.[22] У гонці він перетнув фінішну лінію на другому місці, на 0,210 секунди відстаючи від Лукаса ді Грассі після того, як його обігнали в останньому повороті, але отримав 5-секундний штраф за зріз повороту раніше в гонці, що відкинуло його на шосте місце.[23] Він встановив найшвидший кваліфікаційний час у кваліфікації на е-Прі Парижу, але йому та товаришу по команді д'Амброзіо скасували кваліфікаційні результати через те, що їхні боліди мали недостатню вагу, піднявши Олівера Роуленда на поул-позицію. 8 червня 2020 року Верляйн оголосив про свій відхід з команди Mahindra в пості в Instagram.[24]
TAG Heuer Porsche (2021–дотепер)[ред. | ред. код]
Верляйн був підписаний командою Porsche Formula E Team на чемпіонат світу Formula E 2020-21. Верляйн замінив Ніла Яні і став партнером свого співвітчизника Андре Лоттерера.[25] Верляйн взяв поул на е-Прі Пуебли і перетнув фінішну лінію першим, але був дискваліфікований після того, як його команда не змогла оголосити свій комплект шин.[26]
Обидва пілоти залишились з командою на сезон 2021/22. Верляйн здобув поул у третьому раунді чемпіонату на автодромі імені братів Родрігес в Мехіко та виграв гонку, здобувши першу перемогу для себе та Porsche у Формулі E, а також першу перемогу Porsche з першим і другим місцем, Лоттерер перетнув фінішну лінію другим.[27]
Результати виступів[ред. | ред. код]
Гоночна кар'єра[ред. | ред. код]
| Сезон | Серія | Команда | Гонки | Перемоги | Поули | Н/к | Подіуми | Очки | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2010 | ADAC Formel Masters | ADAC Berlin-Brandenburg e.V. | 20 | 1 | 1 | 1 | 4 | 147 | 6 |
| 2011 | ADAC Formel Masters | ADAC Berlin-Brandenburg e.V. | 24 | 8 | 7 | 4 | 13 | 331 | 1 |
| 2012 | Formula 3 Euro Series | Mücke Motorsport | 24 | 1 | 1 | 1 | 11 | 226 | 2 |
| FIA Formula 3 European Championship | 20 | 1 | 1 | 1 | 6 | 179 | 4 | ||
| Masters of Formula 3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | Н/Д | 5 | ||
| Macau Grand Prix | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | Н/Д | 4 | ||
| 2013 | Deutsche Tourenwagen Masters | Mücke Motorsport | 10 | 0 | 0 | 1 | 0 | 3 | 22 |
| FIA Formula 3 European Championship | 3 | 1 | 2 | 2 | 3 | 49 | 14 | ||
| 2014 | Deutsche Tourenwagen Masters | HWA Team | 10 | 1 | 1 | 0 | 1 | 46 | 8 |
| Фомула-1 | Mercedes-AMG Petronas F1 Team | Резервний пілот | |||||||
| 2015 | Deutsche Tourenwagen Masters | HWA AG | 18 | 2 | 0 | 1 | 5 | 169 | 1 |
| 2016 | Фомула-1 | Manor Racing MRT | 21 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 19 |
| 2017 | Фомула-1 | Sauber F1 Team | 19 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 18 |
| 2018 | Deutsche Tourenwagen Masters | Mercedes-AMG Motorsport Petronas | 20 | 0 | 0 | 0 | 1 | 108 | 8 |
| 2018–19 | Формула E | Mahindra Racing | 12 | 0 | 1 | 2 | 1 | 58 | 12 |
| 2019 | Фомула-1 | Scuderia Ferrari | Пілот розвитку | ||||||
| 2019–20 | Формула E | Mahindra Racing | 5 | 0 | 0 | 1 | 0 | 14 | 18 |
| 2020 | Фомула-1 | Scuderia Ferrari | Пілот розвитку | ||||||
| 2020–21 | Формула E | TAG Heuer Porsche Formula E Team | 15 | 0 | 1 | 0 | 1 | 79 | 11 |
| 2021–22 | Формула E | TAG Heuer Porsche Formula E Team | 8 | 1 | 1 | 0 | 1 | 51* | 8* |
* Сезон триває.
Результати виступів у Формулі-1[ред. | ред. код]
| Приклад | Опис |
|---|---|
| 1 | Переможець |
| 2 | Друге місце |
| 3 | Третє місце |
| 5 | Фінішував у очковій зоні |
| 12 | Фінішував поза очковою зоною |
| НКЛ | Фінішував, але не класифікований |
| Схід | Не фінішував і не класифікований |
| НКВ | Не кваліфікований |
| НПКВ | Не передкваліфікований |
| ДСК | Дискваліфікований |
| тест | Тестер по п'ятницях |
| НС | Брав участь у Гран-прі як бойовий пілот, але не стартував у гонці |
| Т | Травмований чи хворий |
| Викл | Виключений із протоколу |
| Від | Відмова від участі |
| НТР | Не брав участі в тренуваннях |
| НПР | Не прибув на Гран-прі |
| С | Гонка скасована |
| Не брав участі | |
| Жирний шрифт | Поул-позиція |
| Курсив | Швидке коло |
| Рік | Команда | Шасі | Двигун | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | Місце | Очки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2016 | Manor Racing MRT | Manor MRT05 | Mercedes PU106C Hybrid 1.6 V6 t | АВС 16 |
БАХ 13 |
КИТ 18 |
РОС 18 |
ІСП 16 |
МОН 14 |
КАН 17 |
ЄВР Схід |
АВТ 10 |
ВЕЛ Схід |
УГО 19 |
НІМ 17 |
БЕЛ Схід |
ІТА Схід |
СІН 16 |
МАЛ 15 |
ЯПО 22 |
США 17 |
МЕК Схід |
БРА 15 |
АБУ 14 |
19 | 1 |
| 2017 | Sauber F1 Team | Sauber C36 | Ferrari 061 1.6 V6 t | АВС Т |
КИТ | БАХ 11 |
РОС 16 |
ІСП 8 |
МОН Схід |
КАН 15 |
АЗЕ 10 |
АВТ 14 |
ВЕЛ 17 |
УГО 15 |
БЕЛ Схід |
ІТА 16 |
СІН 12 |
МАЛ 17 |
ЯПО 15 |
США Схід |
МЕК 14 |
БРА 14 |
АБУ 14 |
18 | 5 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Motorsport-Magazin.com (19 травня 2010). Musterschüler Wehrlein will immer Erster sein - ADAC Formel Masters. Motorsport-Magazin.com (нім.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Dangel & Wehrlein GbR Metallverarbeitung. www.dangel-wehrlein.de. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Erfolge | Pascal Wehrlein. web.archive.org. 31 травня 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ ADAC Kart Masters - KF2 2009 standings | Driver Database. www.driverdb.com. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ News - ADAC Formel Masters - ADAC Motorsport. web.archive.org. 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein becomes youngest-ever DTM champion. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Teen named Mercedes reserve driver. BBC Sport (брит.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Manor strengthens Mercedes link with Pascal Wehrlein 2016 F1 deal - F1 news - AUTOSPORT.com. web.archive.org. 10 лютого 2016. Архів оригіналу за 10 лютого 2016. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Pascal Wehrlein doesn't know where pace for F1 points came from. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Sauber F1 team signs Pascal Wehrlein for 2017 season. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein suffers scary Race of Champions crash as Vettel wins again. www.formula1.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein on course to return for test two. Eurosport UK (англ.). 27 лютого 2017. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Australian GP: Sauber F1's Pascal Wehrlein replaced by Giovinazzi. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Motor racing: Giovinazzi replaces Wehrlein for Chinese GP. Reuters (англ.). 3 квітня 2017. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ 2017 Spanish Grand Prix Star Performers · RaceFans. RaceFans (брит.). 15 травня 2017. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein set for medical exams, Button penalised following Monaco crash. www.gptoday.com. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Smith, Luke (2 грудня 2017). Alfa Romeo Sauber confirms Leclerc, Ericsson for F1 2018. MotorSportsTalk | NBC Sports (амер.). Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein joins Ferrari in F1 development role. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ F1 outcast Pascal Wehrlein to make DTM return in 2018. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Hall, Sam (14 вересня 2018). F1 hopeful Pascal Wehrlein leaving Mercedes factory stable. Autoweek (амер.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Mahindra Racing Announces All-New Driver Line-Up For 2018/19 ABB FIA Formula E Championship And Reveals M5Electro Livery. web.archive.org. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein scoops Julius Baer Pole Position in Mexico City. FIA Formula E (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Formula E: Lucas di Grassi wins 2019 Mexico City ePrix. Beyond the Flag (амер.). 16 лютого 2019. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Wehrlein leaves Mahindra FE team with immediate effect. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Porsche signs Wehrlein to replace Jani in Formula E line-up. www.autosport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Puebla E-Prix: Wehrlein disqualified, di Grassi leads Audi 1-2. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Mexico City E-Prix: Wehrlein beats Lotterer in Porsche 1-2. www.motorsport.com (англ.). Процитовано 27 травня 2022.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||
