Пенжина
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Пенжина | |
|---|---|
 | |
| 62°28′21″ пн. ш. 165°08′11″ сх. д. / 62.47254900002777589° пн. ш. 165.13664200002776283° сх. д. | |
| Витік | Колимське нагір'я |
| • координати | 64°54′45″ пн. ш. 163°31′21″ сх. д. / 64.9125000000277765° пн. ш. 163.5227000000277542° сх. д. |
| • висота, м | 738 м |
| Гирло | Охотське море |
| • координати | 62°28′23″ пн. ш. 165°17′05″ сх. д. / 62.47330000002777695° пн. ш. 165.284900000027761280° сх. д. |
| • висота, м | 0 м |
| Похил, м/км | 1,04 м/км |
| Басейн | Охотське море→Тихий океан |
| Країни: |
 Росія[1] |
| Прирічкові країни: |
Росія |
| Регіон | Камчатський край[1] |
| Довжина | 713 км |
| Площа басейну: | 73 500 км² |
| Середньорічний стік | 680 м³/сек |
| Притоки: | Біла, Manilyd і Okland |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Пе́нжина — річка у Пенжинському районі Камчатського краю Російської Федерації. Довжина 713 км, площа басейну 73,5 тисяч км². Бере початок на Колимському нагір'ї, впадає в Пенжинську губу Охотського моря. Відкрита у 1651 році російським землепроходцем і полярним мореплавцем Михайлом Стадухіним[2].
У верхній течії річка протікає в глибокій долині; нижче — по міжгірській улоговині. Живлення змішане — снігове і дощове. Середня витрата води близько 680 м³/сек. Замерзає в листопаді, скресає в травні — на початку червня. Лісосплав. Судноплавна.
Основні притоки: праві — Шайбовеєм, Кондирєва, Оклан; ліві — Аянка, Чорна, Біла.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Охотское море. Энциклопедия, 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Пенжина // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 222—223.;
- Пенжина // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Пенжина // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 369.(рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Пенжина // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 140. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)