Пеністон
Пеністон англ. Penistone | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Маркер-Стріт, Пеністон | ||||
Основні дані | ||||
53°31′30″ пн. ш. 1°37′44″ зх. д. / 53.52500000002777369° пн. ш. 1.629000000028° зх. д.Координати: 53°31′30″ пн. ш. 1°37′44″ зх. д. / 53.52500000002777369° пн. ш. 1.629000000028° зх. д. | ||||
Країна | Велика Британія | |||
Регіон | Південний Йоркшир | |||
Перша згадка | 1086 | |||
Населення | 22 909 | |||
Міста-побратими | Гріндавік, Ісландія | |||
Телефонний код | (+44) 01226 | |||
Часовий пояс | UTC+0 | |||
GeoNames | 2640463, 7299738 | |||
OSM | r1267752 ·R | |||
Поштові індекси | S36 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Пеністон у Вікісховищі |
Пеністон (англ. Penistone) — місто в межах міського боро Барнслі в Південному Йоркширі в Англії. За даними перепису населення 2011 року там проживало 22 909 мешканців. Пеністон розташований на південному березі річки Дон.
Місто розташоване в історичному графстві Західний райдинг Йоркширу, в 13 кілометрах на захід від міста Барнслі, в 27 кілометрах на північний схід від міста Глоссоп, в 23 кілометрах на північний захід від міста Шеффілд, в 43 кілометрах на південний захід від міста Лідс та в 47 кілометрах на схід від Манчестера. Населений пункт розташований у передгір'ї Пеннінських гір.
Найвищою точкою міста є Вежа Харткліфф на висоті 364 метри над рівнем моря. З неї відкривається вид на перевал Вудхед та на височину Дарк-Пік. Місто оточують сільські території із фермами, які використовують родючу та гарно зволожену землю, розташовані переважно на пологих схилах, які підіймаються до вересовго пустища на заході від міста.
Надра під містом і його околмцями багата на вугілля, яке тут видобувалось протягом 19-го сторіччя.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Етимологія[ред. | ред. код]
Вперше назва міста зустрічається в Книзі Страшного суду 1086 року, де вона подана як «Пенджестон» (англ. Pengeston(e)) або «Панджестон» (англ. Pangeston). Пізніші джерела згадують місто під назвою «Пенінгстон» (англ. Peningston)[2]. Ця назва скоріш за все означає «садиба на пагорбі під назвою Пеннінг», посилаючись на високий схил, розташований прямо на південній межі міста. В назві поєднані староваллійське слово «Пенн» (валл. Penn), що означає височину, англійське закінчення «інг» та слово «тун», що означає садибу або село[3].
Місто Пеністон стикається сканторпською проблемою: через присутність в назві міста літер, що складаються в слово «пеніс», деякі вебсайти та інші електронні системи помилково блокують цю назву як нецензурну.[4][5][6] Однак, в англійській мові перші п'ять літер назви міста вимовляються трохи по іншому, ніж слово «пеніс».
Рання історія[ред. | ред. код]
У 1069 році місто було вщент зруйноване під час північних походів Вільгельма I Завойовника, які відбулись невдовзі після норманського завоювання Англії. Написана в 1086 році Книга Страшного суду описує стан міста в 1086 році як «знищене».
Місто залишалось невеликим допоки в 1845 році там не з'явилась залізниця. В місті залишились деякі будівлі, споруждені до 19-го сторіччя, найстаріша з них це Пеністонська Церква. Також в місті є паб Вайт-Харт, який бере свій початок в 1377 році. В Пеністоні протягом довгого часу був ринок, ще до того, як воно отримало королівську грамоту. Історична будівля тваринницького ринку була нещодавно закрита для перебудови центру міста.
Залізниця[ред. | ред. код]
15 липня 1845 року почала роботу ділянка залізниці між Манчестером, Шеффілдом та Лінкольнширом, яка пройшла через Пеністон, а також через Данфордський міст і п'ятикілометровий тунель Вудхед. Умови будівництва були складними і 32 людини загинули під час прокладання тунелю, інші 28 людей загинули від холери. В 1849 році в Пеністоні був побудований 29-арковий залізничний віадук. 1 липня 1850 року була відкрита інша залізнична лінія до Гаддерсфілду. Друга та третя арки Пеністонського віадуку обвалилися 2 лютого 1916 року, коли сильний дощ послабив фундамент споруди. Машиністу та кочегару вантажного потяга, який в цей момент проїзжав по віадуку, вдалося вистрибнути та вижити в цій катастрофі. Віадук було відремонтовано і повернено в експлуатацію в серпні того ж року.
Пеністон став залізничним вузлом із депо для інженерних потягів. Залізнична станція Пеністона мала регулярні потяги до Манчестера, Шеффілда та Гаддерсфілда, однак після реформування британської залізниці в 1960-их роках пасажирські потяги до Манчестера по Вудхедській лінії були закриті. Товарні потяги продовжували ходити, поки лінія не була закрита зовсім і більша частина інфраструктури не була розібрана. Зараз через станцію проходять лише потяги Пеністонської лінії з Гаддерсфілда до Шеффілда.
Раніше через місто також проходила Вудхедська лінія між залізничним вокзалом Манчестер-Пікаділлі та вокзалом Шеффілд-Вікторія через Вудхедський тунель. Після великої інвестиції, ініційованої в 1935 році, однак відкладеної через Другу світову війну, електрифікація залізничної лінії була завершена в 1954 році. Вудхедська лінія стала першою великою залізничною лінією у Великій Британії, яка була електрифікована, однак використовувана там система із 1500 вольтами постійного струму не стала стандартом. Пасажирські потяги припинили курсувати по Вудхедській лінії 5 січня 1970 року, а товарні потягі, найчастіше завантажені вуглем, ходили до 1981 року. Декількома роками пізніше лінія була розібрана.
Радіостанції[ред. | ред. код]
У Пеністоні є власна радіостанція, «Penistone FM», яка була заснована у 2005 році, і є некомерційною громадською радіостанцією. Вона отримала ліцензію на мовлення в грудні 2007 року. Пробні трансляції почались в травні 2009 року, а повноцінне мовлення почалось в червні 2009 року[7]. Крім того, Пеністон обслуговується ще однією комерційною радіостанцією «Dearne FM», чиє мовлення поширюється на Барнслі, Пеністон та Дірн-Веллі в Південному Йоркширі. Ця радіостанція була заснована у вересні 2003 року і почала мовлення 5 жовтня 2003 року.
Освіта[ред. | ред. код]
Пеністонська середня школа була заснована в 1392 році. Серед визначних її колишніх учнів є математик Ніколас Сондерсон та політик-лейбористка Енн Кемпбелл, як в минулому була членкинею Парламенту від Кембриджу. У 2011 році більша частина старої школи була знесена, в тому ж році була побудована і відкрита нова школа. Офіційно вона називається «Пеністонська граматична школа» (англ. Penistone Grammar School), однак її часто називають Пеністонським центром посиленого граматичного навчання (англ. Penistone Grammar Advanced Learning Centre). Тут також є інші навчальні заклади: Початкова школа Святого Джона, Початкова школа Спрінг-Вейл та Початкова школа Турлстон.
Події[ред. | ред. код]
Щорічно, в другу суботу вересня, відбувається Пеністонське сільськогосподарське шоу, на яке збираються відвідувачі з усієї країни. Воно вважається найбільший одноденним шоу в Йоркширі. Окрім таких звичайних складових, як виставки овець, корів, кіз та курей, є також рослинницькі виставки, конкур, народні художні промисли, виставки голубів, собак, фотографій та багато чого іншого.
Іншою важливою подією є «Пеністонських мерський парад вихідних днів» (англ. Penistone Mayor's Parade Weekend). У рамках цієї події в суботу відбуваються дві музичні події: концерт легкої музики вдень і рок-концерт ввечері. В неділю відбувається парад, який проходить через центр міста, та інші урочистості.
Також щороку в новій будівлі ринки проходить Пеністонський фолковий фестиваль, що є благодійною подією. Вперше він відбувся в червні 2011 року. Є також Пеністонський щорічний музичний конкурс, Пеністонський літературний фестиваль та інше.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Церква святого Івана Хрестителя
-
Кінотеатр «Penistone Paramount»
-
Віадук біля Пеністона
-
Ринок худоби в Пеністоні на початку 20-го сторіччя
Місто-побратим[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Льюіс, Семюел (1848). Penistone (St. John the Baptist). British History Online. с. 545—549. Процитовано 11 серпня 2021.
{{cite book}}
: Проігноровано|work=
(довідка) (англ.) - ↑ Key to English Place-Names, Penistone. kepn.nottingham.ac.uk. Процитовано 11 серпня 2021. (англ.)
- ↑ Ейлерт Еквалл, The Concise Oxford Dictionary of English Place-names, ст. 362 (англ.)
- ↑ Why Web Filters Don't Work: Penistone and the Scunthorpe Problem на YouTube (англ.)
- ↑ Сара Лаялл (22 січня 2009). No Snickering: That Road Sign Means Something Else. The New York Times. Процитовано 11 серпня 2021. (англ.)
- ↑ Корін Міллер (18 квітня 2012). 13 Town Names We Can't Stop Laughing Over. Cosmopolitan. Процитовано 11 серпня 2021. (англ.)
- ↑ Історія. Penistone FM. Процитовано 11 серпня 2021. (англ.)
- ↑ UK Twin Towns. Dorset Twinning Association. Архів оригіналу за 24 червня 2007. Процитовано 30 червня 2007.