Пероністський марш
| «Пероністський марш» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня | ||||
| Випущено | 1948 | |||
|
| ||||
Los muchachos peronistas, більш відомий як Пероністський марш (ісп. La marcha peronista), є головним партійним маршем пероністів. Всупереч тому, що він написаний анонімним автором, різні композитори заявляли про те, що слова та музика їм належать.[1] Є свідчення, яке стверджує, що вперше марш заспівали в Каса-Росада 17 жовтня 1948 року.
Він був виконаний різними артистами в співочих та інструментальних версіях, найпопулярнішою з яких була записана співаком, актором, автором і кінорежисером Уго дель Каррілем в 1949 році. Також виділяються виконання Ектора Мауре[es] та оркестру Франсіско Канаро. Інструментальні записи маршу були записані в жанрах танго, джаз, карнаваліто[en], чакарера, вальс і хеві-метал.
Мелодія, що відповідає приспіву пероністського маршу, стала усуспільненою в спортивних змаганнях, замінивши текст «Перон, Перон, великий ти» на «Вперед чемпіоне, вперед чемпіоне».[2][3]
Історики аргентинської популярної музики Нестор Пінсон та Рікардо Гарсія Блая аналізують у статті під назвою «Спортивне та бойове походження пероністського марша» всі опубліковані згадки, що стосуються походження маршу.[4] Беручи до уваги сукупність існуючих досліджень та даних, автори роблять висновок, що музика пероністського маршу виникла з двох різних мелодій, що з'явилися у другій половині 1920-х років.[4]
Мелодія приспіву («Перон, Перон, великий ти…») виникла з мелодії, яку використовував мурга[en] з робітничого кварталу Ла-Бока, який мав такий текст:
Стосовно тексту та музики віршів маршу Пінсон і Гарсія Блая підтверджують, що він походить від маршу Club Barracas Juniors, створеного наприкінці 1920-х років[4] Музику для клубного маршу написав Хуан Раймундо Стрейфф, бандонеоніст та поштовий службовець, а слова написав сусід, відомий як «Ель Турко Муфаррі», фахівець із текстів мурга. Слова Муфаррі говорять:
Los muchachos de Barracas
todos juntos cantaremos
y al mismo tiempo daremos
un hurra de corazón.
Por esos bravos muchachos
que lucharon con fervor
por defender los colores
de esta gran institución.[4]
Подібну мелодію можна почути в Marcha del Club Platense, записаній Флореалем Руїсом у 1939 році.
З музичними та ліричними модифікаціями, заснованими на зазначених мелодіях і текстах, пероністський марш, ймовірно, виник у 1948, році, який відповідає першій згадці про нього. Автор шести строф і приспіву невідомий, а також хто надає завершальний вигук першої строфи («Хай живе Перон, хай живе Перон!») кожної з трьох подвійних серій.
Посилання на «першого робітника», що міститься в тексті, відповідає фразі генерального секретаря профспілки залізничників, соціаліста Хосе Доменеча, який на профспілкових зборах, що відбулися в Росаріо, представив тодішнього полковника Хуана Перона як: «Перон — перший аргентинський робітник».[5]
Los muchachos peronistas,
todos unidos triunfaremos,
y como siempre daremos
un grito de corazón:
«¡Viva Perón, viva Perón!».
Por ese gran argentino
que se supo conquistar
a la gran masa del pueblo,
Combatiendo al capital.
- ¡Perón, Perón, qué grande sos!
- ¡Mi general, cuánto valés!
- Perón, Perón, gran conductor,
- sos el primer trabajador
Por los principios sociales
que Perón ha establecido,
el pueblo entero está unido
y grita de corazón:
«¡Viva Perón! ¡Viva Perón!».
Por ese gran argentino
que trabajó sin cesar
para que reine en el pueblo
el amor y la igualdad.
- ¡Perón, Perón, qué grande sos!
- ¡Mi general, cuánto valés!
- Perón, Perón, gran conductor,
- sos el primer trabajador
Imitemos el ejemplo
de este varón argentino
y siguiendo su camino
gritemos de corazón:
«¡Viva Perón! ¡Viva Perón!».
Porque la Argentina grande
con que San Martín soñó
es la realidad efectiva
que debemos a Perón.
- ¡Perón, Perón, qué grande sos!
- ¡Mi general, cuánto valés!
- Perón, Perón, gran conductor,
- sos el primer trabajador
Протягом багатьох років оригінальний текст залишився незмінним, але різні політичні групи додавали вірші.
Зараз також дуже поширеним є додавання вірша, пов'язаного з урядами Нестора Кіршнера та Крістіни Фернандес де Кіршнер :
Resistimos en los '90,
volvimos en el 2003.
la gloriosa JP.
Junto a Néstor y Cristina,
- ↑ El libro La marcha peronista de Jorge Lliostosella le atribuye la letra a Rafael Lauría y la música a Vicente Coppola.
- ↑ Nadie se había dado cuenta: el increíble origen de 'Dale campeón', una de las canciones emblema de la Selección argentina. Crónica. 20 de diciembre de 2022.
- ↑ Retamar, Nicolás (23 de junio de 2023). Martín Liut: 'La música atraviesa la sociedad de un modo capilar, masivo y permanente'. Agencia de Noticias Científicas. Universidad Nacional de Quilmes.
- ↑ а б в г д Pinsón, Néstor. El origen deportivo y murguero de la marcha peronista. Todo Tango.
- ↑ Matsushita, Hiroshi (1986). Movimiento obrero argentino: 1930—1945, Buenos Aires: Hyspamérica, pag. 268. Matsushita cita a su vez como fuente al propio discurso de Domenech, transcripto en el libro de Luis Monsalvo, Testigo de la primera hora del peronismo, Pleamar, 1974, p. 98 y el periódico Obreros Ferroviarios, órgano de la Unión Ferroviaria, Año XXIII, nº 495 (enero 1944), p. 8.
 |
У Вікіджерелах є |