Петро Ломберк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Петро Ломберк (або Ламборк) зі Львова (лат. Petrus de Lomberk presbyter Leopoliensis, Petrus de Lambork, electus terre Samaitarum; пом. після травня 1436) — домініканець, капелан та сповідник великого князя литовського й руського Свидригайла Ольгердовича. Імовірно, німець за походженням.

За дорученням господаря він в 1434 р. їздив з посольством до імператора Сигізмунда Люксембурзького, відвідав Базельський собор і зрештою Флоренцію, де 20 вересня папа римський Євгеній IV настановив його єпископом жемайтським, щоправда радше формально, оскільки жемайти підтримували Свидригайлового конкурента.

Петро Ломберк супроводжував сюзерена в поході на Литву, 23 серпня 1435 р. звернувся до самогітських нобілів з закликом добровільно прийняти його і молодшого Ольгердовича, втім поразка під Вількомиром поклала край цим намірам. Востаннє церковник згадується в травні 1436 як посол Свидригайла до лівонського магістра.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dundulis, Bronius (1993). Lietuvos kova dėl valstybinio savarankiškumo XV amžiuje. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla. с. 145-149.
  • Rimvydas, Petrauskas (2011). Kształtowanie się instytucji dworu wielkoksiążęcego w Wielkim Księstwie Litewskim (koniec XIV — połowa XV wieku). Politeja. 2 (16): 182.
  • Полехов С.В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 147, 402, 568. — ISBN 978-5-91674-366-1.