Пилипець
село Пилипець | |
---|---|
Водоспад Шипіт (знаходиться за 6 км від села) | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Хустський район |
Громада | Пилипецька сільська |
Код КАТОТТГ | UA21120210010037873 |
Облікова картка | село Пилипець |
Основні дані | |
Засноване | 1463 |
Населення | 1104 особи (2001) |
Поштовий індекс | 90011 |
Телефонний код | +380 3146 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′05″ пн. ш. 23°20′30″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 23.34167° сх. д.Координати: 48°40′05″ пн. ш. 23°20′30″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 23.34167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
579 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90011, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Пилипець, 75 |
Карта | |
Мапа | |
|
Пи́липець — село в Україні, у Хустському районі Закарпатської області. Гірськолижний курорт. Адміністративний центр Пилипецької сільської громади.
Засноване у 1463 році, зараз село вважається одним з найбільших сіл в Хустському районі, у ньому проживає 1,4 тисячі осіб. Назва села походить від імені першопоселенця — вівчаря Пилипа.
2015 року місцева громада Свято-Рождества Богородиці перейшла з московського патріархату під юрисдикцію УПЦ КП.[1]
Історія[ред. | ред. код]
Назва села, за народними переказами, походить від імені вівчаря Пилипа, який першим оселився тут.
Пилипець вперше згадується в письмових джерелах в 1463 році, але тоді він мав назву Верпелепець. В XV-XVIII століттях Пилипець був не окремим селом, а присілком південнішого села Ізки, розміщеного вздовж річки Репинки. Документи XVIII століття називають його Ізки-Пилипець. Тобто Пилипець майже на півтора століття старший. Як же він став присілком? Та ще й в XV столітті ..? Територія, на якій знаходився присілок, належала в XV столітті феодалам Урмезеям, а з 1467 року – Довгаям (того року Довгаї купують чисельні земельні володіння в Закарпатті, в тому числі в нинішньому Міжгірському районі). У середині XVII століття Ізки з присілками уже були власністю Жігмонта Ліпчая. Перші відомості про феодальні повинності, свідчать, що селяни Пилипця платили від цілого наділу (лана) по 6 флоринів і 1 шкурки куниці на рік та виконували панщині роботи.
В описі повинностей того часу, що склав Жигмонт Ліпчай є така цікава фраза: «З підданих, що зобов’язані платити оброк, коли з божої ласки збагатіють, вільно буде мені брати більше дані, але якщо збідніють, то доведеться приписати їм менше».
Населення Пилипця терпіло й від стихійного лиха (ранні морози, напади сарани тощо). В 1785 році у церковній книзі с. Пилипця з’явився запис: «Змерз хліб у Верховині», в 1786 році цей запис було продовжено словами: «Не було що сіяти і з голоду много того року померло людей…».
Після придушення австрійською короною повстання Ференца ІІ Ракоці (1703 – 1711 роки) Пилипець стає власністю магнатів Телекіїв.
Географія[ред. | ред. код]
Пилипець розташований на відстані 190 км від Львова і 135 км від Ужгорода. Через село протікає річка Плошанка, яка на території села зливається з річкою Рипинка.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1157 осіб, з яких 547 чоловіків та 610 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1094 особи.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,64 % |
російська | 0,36 % |
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Село Пилипець є центром Пилипецької сільської громади, яка утворенна 12 червня 2020 року. До громади входять 11 сіл (включно з Пилипцем). Населення сільської громади нараховує 7129 осіб (дані станом на 2020 рік).
Зимовий відпочинок[ред. | ред. код]
Пилипець приваблює передусім любителів зимового відпочинку, гірськолижників та сноубордистів. Гора Гимба (1497 метрів, частина полонини Боржава) обладнана трьома підйомниками (крім верхніх, що починаються від вершини 2 км траси). Нижня та верхня частини узвозу — пологі, середня більш крута та нерівна.
У селі є готелі («Гранд Готель Пилипець» 4 зірки, «Шепіт Карпат», «Горянин», «Магура», «Газдівська хижа», "Dacha на Магурі" та інші) та житлові приміщення, які здаються в оренду, пункти прокату лиж, кафе та сауни. Для гірськолижних початківців працюють інструктори.
Траси та гірськолижні спуски[ред. | ред. код]
Багато трас на горі Гимба, загальна протяжність понад 20 000 м. Найдовша з них — 6000 м.
4 траси на горі Магура-Жиде, найдовша траса — 1500 м.
Всього на курорті 7 підйомників:
- бугельний — 1100 м,
- бугельний — 900 м,
- бугельний — 400 м,
- бугельний — 500 м,
- двомісний крісельний в центрі курорту — 1650 м,
- бугельний — 1560 м,
- бугельний — 800 м.
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці —дерев'яна церква, у якій зберігся іконостас XVIII століття. Поруч підноситься монументальна двох'ярусна дерев'яна дзвіниця.
- дерев'яна дзвіниця, збудована, ймовірно, на початку XX ст., стоїть на пагорбі в верхній частині села. Колись на цьому пагорбі була дерев'яна церква. Зберігаючи традиційний поділ на два яруси, дзвіниця водночас збудована дещо спрощено як з художнього, так і з конструктивного боку.
- Третя дерев'яна дзвіниця Пилипця, споруджена також на початку XX ст., служить місцем відправ для верхнього кінця села.
- Водоспад Шипіт, який знаходиться на відстані 6 км від села. Шипіт (водоспад)
- Водоспад Шипіт верхній (розташований на відстані 1,1 км від водоспаду Шипіт)
- Пилипець (курорт)
Транспорт[ред. | ред. код]
Дістатися до Пилипця можна поїздами Львів — Мукачево, Київ — Чоп і Одеса — Ужгород доїхавши до станції Воловець, а звідти на автомобілі, маршрутному таксі або рейсовому автобусі Ужгород — Міжгір'я. Також Пилипець має автобусне сполучення з містами Воловець, Міжгір'я, Мукачево, Ужгород.
Релігія[ред. | ред. код]
З 2008 року сільська православна громада села молиться у новозбудованому храмі, який став предметом судової майнової суперечки між УПЦ Московського та Київського патріархата. 23 серпня 2015 року громада церкви Свято-Рождества Богородиці після прийняття рішення парафіяльною радою покинула Хустську єпархію УПЦ МП та влилася до складу Закарпатської єпархії УПЦ Київського Патріархату[5]. 27 вересня 2015-го була спроба захоплення храму прихожанами та священиками УПЦ МП[6].
Суперечка за храм тривала недовго, він перейшов у користування Київського патріархату, хоча прихильники УПЦ МП збирали проти цього підписи [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 283 від 28.08.2015 громаду УПЦ МП перереєстрували на громаду УПЦ КП. Хустська єпархія УПЦ МП оскаржила це рішення в суді та, згідно 29 вересня 2016 р. виграла його в апеляційній інстанції[недоступне посилання з липня 2019].
27 вересня 2016 року, у двунадесяте свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Карпатською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви Преосвященнійший Віктор (Бедь) відслужив в селі Пилипець божественну літургію, освятив Хрест та заклав камінь під будівництво Свято-Хрестовоздвиженського монастиря. Його Преосвященству співслужили: канцлер Консисторії Карпатської єпархії УАПЦ протоієрей Сергій Урста, намісник Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Карпатської єпархії УАПЦ (смт. Чинадієво, Мукачівського району) архімандрит Миколай (Реківчак), намісник Свято-Хрестовоздвиженського монастиря ігумен Антоній (Хвіц), протоієрей Роман Бобай, протоієрей Сергій Уманців та ієродиякон Ілля Михайлов.
Під час богослужіння поминались імена православних ієрархів — Всесвятійшого Варфоломія, архієпископа Константинополя — Нового Риму, Вселенського Патріарха, Блаженнійшого Макарія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, Преосвященнійшого Віктора, єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською єпархією УАПЦ.
За заслуги перед УАПЦ та благодійництво (дарування земельної ділянки для будівництва монастиря) Преосвященнійший Віктор, єпископ Мукачівський і Карпатський відзначив медалями сім'ю Пирч:
- Пирч Василя Васильовича — медаллю рівноапостольного Великого князя Київського Володимира І ступеня;
- Пирч Анну Михайлівну — медаллю рівноапостольної Великої княгині Київської Ольги І ступеня.
Участь в божественній літургії та освяченні хреста і місця під монастир, окрім вірників с. Пилипець та з навколишніх сіл, також взяли представники приходів Карпатської єпархії УАПЦ з м. Ужгорода, м. Берегова, м. Воловець, смт. Чинадієво Мукачівського району, с. Сторожниця Ужгородського району, с. Сімер Перечинського району та Української богословської академії Карпатського університету.
В своїй проповіді Преосвященнійший єпископ Віктор побажав, щоб на молитовно освяченому пагорбі в с. Пилипець з Волі Божої було возведено величну чернечу обитель, яку буде видно з усіх навколишніх сіл і в якій будуть щоденно молитись за мир, благополуччя та добробут у нашій державі і на Закарпатті. Також владика зазначив: «Наша українська закарпатська свята земля споконвіку була під духовною опікою Божою, а наші предки завжди були віруючими. Прийнявши живе Слово Ісуса Христа від спасительної місії апостола українського Андрія Первозванного (33 — 70 рр. І ст.), наші богоносні прабатьки і батьки ввібрали Його в свою душу і серце і в період лихоліть, і в період добробуту, і в період нещасть, і в період радостей наш народ завжди, жив, живе і буде жити з молитвою до Отця нашого Небесного і в надії на спасіння і заступництво Спасителя нашого Ісуса Христа».[7]
13 листопада 2019 року Релігійна громада Свято-Рождества Богородиці села Пилипець Міжгірського району Закарпатської області відстояла у Верховному суді України своє право на зміну релігійної приналежності. Відтак остаточно підтверджено право громади на перехід з Хустської єпархії УПЦ Московського Патріархату до Закарпатської єпархії помісної Православної Церкви України.[8]
Відомі особистості[ред. | ред. код]
У поселенні народився:
- Пуйо Іван Федірович (нар. 1919) — американський підприємець і меценат.
- душпастирював Стефан Мустиянович (1807—1865) — греко-католицький священник у Мармарощині, архідиякон горішньої частини Мармароської Верховини.
- Щадей Віктор Іванович — журналіст, політик, депутат Ужгородської міської ради. В лютому-листопаді 2014 р. — в.о. міського голови Ужгорода.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Митрополиту УПЦ (МП) не вдалось утримати парафію від переходу до УПЦ КП » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ На Міжгірщині Закарпатської області громада УПЦ МП перейшла до УПЦ Київського Патріархату. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- ↑ Офіційна заява Управління Закарпатської єпархії УПЦ Київського Патріархату стосовно спроб силового захоплення храму релігійної громади Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області представниками Хустської єпархії МП. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ Закладено камінь під будівництво Свято-Хрестовоздвиженського монастиря в с. Пилипець Міжгірського району. Карпатська єпархія Православної Церкви України. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
- ↑ Громада храму с. Пилипець Закарпатської єпархії відстояла у Верховному суді своє право на зміну релігійної приналежності. https://www.pomisna.info/. Православна церква України. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пилипець |
- Село Пилипець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Пилипець — Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
- Церква у Пилипці на сайті «Дерев'яні храми України» [Архівовано 23 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Пилипець — Коротка історія Пилипця. [Архівовано 2 березня 2018 у Wayback Machine.]
- http://pylypets.inhata.com/ [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |