Плавні (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Плавні-Пасажирські

Запоріжжя I — Федорівка
Придніпровська залізниця
Запорізька дирекція
с. Плавні

47°33′58″ пн. ш. 35°19′39″ сх. д. / 47.56611° пн. ш. 35.32750° сх. д. / 47.56611; 35.32750Координати: 47°33′58″ пн. ш. 35°19′39″ сх. д. / 47.56611° пн. ш. 35.32750° сх. д. / 47.56611; 35.32750
Рік відкриття 1895 (129 років)
Тип проміжна
Колій 5
Платформ 2
Тип платформ(и) бічні
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 688
Відстань до Запоріжжя I, км 30
Відстань до Федорівки, км 58
Код станції 461807 ?
Код «Експрес-3» 2210716 ?
Послуги Залізнична станція
Мапа
Плавні-Пасажирські. Карта розташування: Запорізька область
Плавні-Пасажирські
Плавні-Пасажирські

Пла́вні-Пасажирські — проміжна залізнична станція 5-го класу Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на електрифікованій лінії Запоріжжя I — Федорівка між станціями Канкринівка (10 км) та Таврійськ (19 км). Розташована в однойменному селі Василівського району Запорізької області, на узбережжі Каховського водосховища.

Від станції відгалужується нелектрифікована лінія (частково розібрана та не використовується) до законсервованого колишнього Таврійського гірничо-збагачувального комбінату біля шахтарського міста Степногірськ[1]. Поблизу станції розташовані зупинні пункти 1134 км, 1138 км, станція Плавні-Вантажні та присадибні ділянки.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1895 року. У 1969 році станція Плавні-Пасажирські електрифікована постійним струмом (=3 кВ) в складі дільниці Запоріжжя I — Мелітополь[2].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції зупинялися приміські електропоїзди Мелітопольського напрямку[3].

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022) рух приміських поїздів Мелітопольського напрямку тимчасово припинений.

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Станція Плавні відома однією аномальною подією. 2002 року машиніст пасажирського поїзда побачив, що йому назустріч по тій же колії рухається інший поїзд. Вигляд у нього був дивний, ніби довоєнний. Зрозумівши, що поїзди зараз зіткнуться, він закрив очі від остраху, а коли відкрив їх, зустрічний поїзд кудись зник[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степногірці скучили за святами. Укррудпром. 18 квітня 2008.
  2. Історія електрифікації залізниць (1969—1971). (рос.)
  3. Розклад руху приміських поїздів по станції Плавні-Пасажирські. Poizdato.net.
  4. Примарний поїзд. Strangeworlds. 21 листопада 2013. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]