Поджіо (родина)

Поджіо — дворянська родина півдня України італійського походження, відома заслугами у військовій, революційній та цивільній діяльності.

Історія роду[ред. | ред. код]

Історія родини Поджіо в Україні починається з Поджіо Вітторіо Амадео (нар.1767 — пом.29 серпня 1812, Одеса), коли він прибув з Італії (регіон П'ємонт) до Росії разом з де Рібасом і вступив на російську службу в 1783 році.

Перші нащадки, народжені вже в Україні продовжили займатися військовою діяльністю і узяли участь у заколоті декабристів, за що були покарані засланням до Сибіру.

Нащадки другого та наступних поколінь продовжили займатися військовою діяльністю, а у відставці поселилися спочатку поблизу, а згодом і в самому Златополі.

У XIX та на початку XX століття діти й онуки Поджіо жили в Москві, Костромі, Торопці та в Україні — Києві, Янівці, Златополі. Крім рис обличчя, смаглявої шкіри і життєлюбства, вони успадкували постійні перетини з історичними особистостями. Так, правнучка Йосипа Поджіо Варвара була знайома з Петром Чайковським. Він присвятив її тітці Наталці Плеській п'єсу для фортепіано «Ната-вальс». Крім того, Варвара Поджіо була у родинних відносинах з сімействами Давидових і фон-Мекк. Її донька Галі мала хороші музичні здібності і закінчила Гнесинську школу. Одного разу на канікули Галі приїхала в Арзамас. Тут на ковзанці вона зустріла Олександра Жевакіна, з яким згодом одружилася. Її доньки Ольдам та Ірина танцювали в Нижньогородському театрі опери та балету, де Галі акомпанувала в балетних класах. Мала сина Сергія (нар.1916), що став астрофізиком^[1].

В 1928 році зі Златополя був примусово виселений дворянин Михайло Петрович Поджіо.^[2]

З часом чоловіча лінія вигасала і на даний час відомі лише нащадки по жіночій лінії, які мешкають у Златополі.

Відомі представники[ред. | ред. код]

Поджіо Вітторіо Амадео (нар.1767 — пом.29 серпня 1812, Одеса) — визначний діяч півдня України. Дружина — Кватроккі Магдалена.

Йосип (нар.30 серпня 1792, Миколаїв — пом.8 січня 1848, Іркутськ) штабс-капітан, декабрист. Перша дружина — Челишева Єлизавета Матвіївна з січня 1816 року (? — 1 лютого 1820). Друга дружина — Бороздіна Марія Андріївна з літа 1825 року (1806–1849).
- Олександр (від першої дружини) (нар.1 лютого 1820- пом.1885) корнет, торопецький повітовий голова дворянства. Дружина — Муравйова Варвара Миколаївна.
- Софія (від першої дружини) в шлюбі з майором Плеським Андрієм Вікентійовичем.
  - Володимир (нар.1942 - пом.-?) керуючий кам'янськими маєтками^[3] . Його портрет та деякі подробиці життя описала Маріамна Лопухіна^[4]. Дружина Юлія Геттекемер (Целестіна?)
    - донька Олена Плеська
    - донька Ольга Плеська
    - донька Дарʼя Плеська
    - син Борис Плеський
    - син Михайло Плеський (нар. 8 листопада 1873 - пом. 1938). Дружина — Єлизавета.
      - донька Валентина Плеська (нар. 1904)
      - син Георгій Плеський (нар. 31 березня 1901 - пом. 22 січня 1985). Дружина — Маргарита Плеська (Коробова) (нар. 21 березня 1903 - пом. 1 жовтня 1989).
        донька Міра Плеська (нар. 3 квітня 1931 - пом. 7 березня 1994). Чоловік — Юрій Распопов (нар. 3 червня 1931 - пом. 6 червня 2001).
        донька Ірина Распопова (нар. 10 вересня 1955). Чоловік — Геннадій Гейченко (нар. 24 серпня 1957).
        донька Юлія Гейченко (нар. 26 липня 1978)
        
        донька Аліна Плеська (нар. 3 грудня 1987).
- Наталія (від першої дружини), в шлюбі Бодятинська, у 1837 році жила з бабусею в Іванівці (Олександрівський район)
- Марія (від першої дружини), в шлюбі Сервиріг, у 1837 році жила з бабусею в Іванівці (Олександрівський район)
- Лев (від другої дружини) (нар.8 квітня 1826, Іванівка (Олександрівський район) — пом.?) служив у Новомиргородському уланському полку. Володів маєтком Пастирське.
  - Михайло
    - Олександр (нар.19 лютого 1881- пом.1919) — генерал-майор, начальник корпусу Дієвої армії УНР.
      - син (нар.1911)
      - син (нар.1914)
    - Петро (нар.1886 — пом.1933). Дружина — Варвара (Совенко) (нар.17 грудня 1888 — пом.25 грудня 1970) (Див. нижче).
  - Андрій. Перша дружина — ? Друга дружина — Совенко.
    - Лев (від першої дружини) в 1909 році поручик 11-го драгунського Ризького полку, м. Кременець.
    - Михайло (від першої дружини).
    - Олександр (від другої дружини) (Совенко).
    - Варвара (від другої дружини) (Совенко) (нар.17 грудня 1888 — пом.25 грудня 1970). Чоловік — Поджіо Петро Михайлович (нар.1886 — пом.1933) (Див. вище).
      - Олена (нар.28 червня 1910 — пом.9 лютого 1985). Чоловік — Качур Герасим (нар.1909).
        Тамара (нар.10 липня 1935). Перший чоловік — Титаренко І. Другий чоловік — Тофель С.
        Людмила (від першого чоловіка) (1953).
        
        Олена (від другого чоловіка) (1965).
        
        Зіна (нар.14 квітня 1937 — пом.10 липня 2011). Чоловік — Тягай Віктор (нар.1936).
        Світлана. Чоловік — Самосенко В.
        Віктор.
        
        Микола.
        
        Ольга (нар.10 травня 1941) Чоловік — Чернявський Петро Якович (нар.5 січня 1943)
        Світлана (нар.1 квітня 1962)). Чоловік — Пісковий Володимир (нар.18 листопада 1960), головний редактор газети «Новомиргородщина».
        Ярослав (нар.1983).
        
        Мар'яна (нар.10 травня 1991).
        
        Олександр (нар.25 січня 1967).
        Інна (нар.1991).
        
        Ніна (нар.1 квітня 1944 — пом.12 грудня 1972). Другий чоловік — Семенчук В.
        Олег (нар.10 січня 1961).
        
        Петро (нар.7 липня 1949). Дружина — Черненко З.
        Юрій ().
        
        Надія (нар.1932). Чоловік — Рябошапко Г.
        Світлана (нар.1953). Перший чоловік — Качур Володимир. Другий чоловік — Пецун О.
        Тетяна (від першого чоловіка).
        
        Віктор (від другого чоловіка).
        
        Олександр (нар.12 січня 1962). Дружина — Уманець О.
        Інна.
        
        Ірина.
    - Іван (від другої дружини) (Совенко)
    - Михайло (від другої дружини) (Совенко).
    - Олексій (від другої дружини) (Совенко).
    - Андрій (від другої дружини) (Совенко).
Олександр (нар.5 квітня 1798, Миколаїв — пом.6 червня 1873, Вороньки) підполковник, декабрист. Дружина — Смирнова Лариса Андріївна з 1850 року, класна дама Іркутського дівочого інституту.
- Варвара (нар.22 жовтня 1854- пом.1922). Чоловік — (15 серпня 1873) Володимир Степанович Висоцький (нар.1849), на службі з 1868 року, в 1871 році був корнетом лейб-гвардії Гродненського гусарського полку, після одруження виїхав з дружиною до Флоренції, потім повернувся на службу, в 1873 році поручик лейб-гвардії Гродненського гусарського полку, в 1888 році полковник, пізніше пішов у відставку і служив у митному відомстві. На 1914 рік був дійсним статським радником, керуючим Вірбаліською митницею. Нагороджений: Орден Святої Анни 3 ступеня (у 1904), Орден Святої Анни 2 ступеня (у 1909), медалями в пам'ять Імператора Олександра III, в пам'ять 300-річчя дому Романових та іноземними орденами — Орден Лева і Сонця 2 ступеня (у 1906), Орден князя Данила I 3 ступеня, Військовий орден Святого Генріха^[5].
  - Ольга (нар.1875).
  - Марія (нар.1876).
  - Неля (нар.1877?).