Поляризований ландшафт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Поляризований ландшафт (поляризована біосфера)  — концепція культурного ландшафту з територіальною структурою, що припускає гармонійне співіснування природних зон і діяльності людини[1][2].

Довкілля, сформоване по концепції поляризованого ландшафту, містить розташовані уздовж доріг поселення і смуги паркових зон. «Мережі» з поселень і парків накладаються на «фон» з сільськогосподарських земель, при цьому величина і межі окремих зон поляризованого ландшафту будуть різними залежно від умов конкретної місцевості. Заповідники і інші природоохоронні території з одного боку, і, з іншого боку, центри міст і індустріальні райони розглядаються як однаковою мірою важливі і протилежні (полярні) частини середовища[1][2]. Між ними розташовуються інші функціональні зони, проміжні по щільності постійного населення, по мірі інтенсивності землеприродокористування, по транспортній доступності[2].

Згідно концепції поляризованого ландшафту, природоохоронні території, розташовані між антропогенними територіями, також повинні об'єднуватися в єдине ціле (так званий еконет) через зелені коридори. При цьому передбачається, що початкові «мережі» (чи первинний план-картоїд) на реальній місцевості утворюються з урахуванням потреб антропогенної інфраструктури і особливостей ландшафту, таких як рельєф і водоки[3].

Концепцію поляризованого ландшафту як одного з підходів функціонального зонування території запропонував радянський і російський географ Борис Борисович Родоман в 1970 році[1]. За межами Росії і СРСР ця концепція поширення не отримала. З точки зору Родомана, концепція поляризованого ландшафту відрізняється від аналогічних концепцій, оскільки зважає на місцеву специфіку[3].

Література[ред. | ред. код]

  • Родоман Б. Б. Некоторые пути сохранения биосферы при урбанизации // Вестник Московского университета. Серия «География». — 1971. — № 3. — С. 92-94.
  • Родоман Б. Б. Основные процессы пространственной дифференциации // Вестник Московского университета. Серия «География». — 1970. — № 5. — С. 22-23.
  • Родоман Б. Б. Предложения о планировке Подмосковья в связи с задачами рекреации и охраны природы // География Москвы и Подмосковья. — М.: МФГО, 1973.
  • Родоман Б. Б. Пространственная концентрация антропогенных явлений (поиски географических законов) // Региональные проблемы развития социально-экономических пространственных систем. Труды по географии / Учёные записки Тартуского университета. Выпуск 578. — Тарту, 1981.
  • Родоман Б. Б. Процессы поляризации в географическом пространстве // Основные понятия, модели и методы общегеографических исследований. — М. : Ин-т географии АН СССР, 1984. — С. 109 – 118.
  • Ландшафтное планирование: Учебная программа для студентов 1 курса магистратуры кафедры физической географии и ландшафтоведения географического факультета МГУ

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Поляризованный ландшафт // Географ. энциклопед. словарь Отв. Ф. Трёшников. - М.: Сов. энциклопедия, 1988. - 237 с.
  2. а б в Хохлина В. Н. Основы экономики природопользования: Учебник для вузов. [1] C. 574—575. - СПб.: Издат. дом «Питер», 2005. - isbn=5-469-00264-0
  3. а б Б. Б. Родоман. Поляризованный ландшафт. - Социально-экономическая гееография. Понятия и термины [2] [Архівовано 2016-12-13 у Wayback Machine.] Ответ. А. П. Горкин. - Смоленск: Ойкумена, 2013. - С. 178—180. - isbn=978–5–93520–083–Х