Поліпропілен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поліпропілен
Логотип
Хімічна структура
Молекулярна модель
Коротка назва PP і ПП
Першовідкривач або винахідник J. Paul Hogand
Полімер для Пропілен
CXSMILES [*]CC(C)[*] |Sg:n:1,2,3::ht|
Густина 0,925 ± 0,01 г/см³
Температура плавлення 145 ± 20 °C
Код переробки 05
CMNS: Поліпропілен у Вікісховищі

Поліпропіле́н — синтетичний полімер, продукт полімеризації пропілену, [—СН2—СН(СН3)—]n. Безбарвна речовина; густина (при температурі 20 °С) 920—930 кг/м3, tпл 172 °С. Характеризується високою ударною міцністю, стійкістю до багаторазових згинань, зносостійкістю, низькою паро- й газопроникністю, високими діелектричними показниками. Поліпропілен не розчиняється в органічних розчинниках, стійкий до дії киплячої води і лугів; руйнується під дією азотної та сірчаної кислот, хромової суміші; відзначається низькою термо- і світлостійкістю.

Застосовують у виробництві поліпропіленового волокна, полімерних труб, плівок.

Джерела[ред. | ред. код]