Поліщук Володимир Сергійович
| Поліщук Володимир Сергійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 червня 1985 Мочалки; Турійський район | |
| Смерть |
5 серпня 2014 (29 років) Савур-Могила | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України Бої за Савур-Могилу | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Поліщук Володимир Сергійович (1985—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився Володимир Поліщук 12 червня 1985 року у селі Мочалки Турійського району. Закінчив Локачинську філію Оваднівського професійного ліцею. Призваний до Збройних сил по мобілізації з початком російської збройній агресії, служив радіотелефоністом у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у боях на Донбасі. 5 серпня (за іншими даними від 7 до 10 серпня) 2014 року Володимир Поліщук загинув в бою за стратегічну висоту Савур-Могила. Рідним не повідомили про загибель воїна, 17 серпня 2014 року родичі самостійно розшукали тіло полеглого бійця у морзі міста Харків.[1]
Удома у загиблого героя залишились батьки та сестра; тітка Ірина Володимирівна Савчук.
Похований Володимир Поліщук на кладовищі у рідному селі Мочалки.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 5, місце 21.
- в листопаді 2017 року при вході до Локачинської філії Оваднівського професійного ліцею встановили меморіальну дошку загиблим воякам — серед них і Володимир Овадний.[2]
- вшановується на церемонії вшанування військовослужбовців ЗСУ, котрі загинули цього дня в різні роки війни на Українському Сході.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рідним вбитого військового з Волині не розказують, як загинув їх син. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
- ↑ Локачі: воїнам АТО встановили меморіальну дошку
Джерела[ред. | ред. код]
- Володимир Поліщук [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Поліщук Володимир Сергійович [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Указ Президента № 436/2015 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Герої не йдуть із життя. Вони залишаться у віках
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 12 червня
- Народились 1985
- Померли 5 серпня
- Померли 2014
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Турійського району
- Померли в Шахтарському районі
- Поховані в Турійському районі