Пол Баньян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пол Баньян (англ. Paul Bunyan) — велетень-дроворуб з американського фольклору.[1][2]

Статуя Пола Баньяна в місті Банґор, штат Мен

Персонаж виник в усних легендах лісорубів Північної Америки[1][2][3][4], а пізніше був популяризований письменником Вільямом Лоґгедом (англ. William B. Laughead) (1882—1958) у рекламному проспекті 1916 року для Red River Lumber Company.[5] Пол Баньян став персонажем кількох літературних творів, п'єс, мультфільмів, рекламних роликів, тощо.[2] Також, існують його численні статуї в різних містах Північної Америки.[6][7]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Існує багато гіпотез щодо етимології імені Пол Баньян. Багато з них припускають його франко-канадське походження. За звучанням «Баньян» схоже на квебекський вираз «bon yenne!», що виражає подив і потрясіння. Англійське прізвище Bunyan походить з того ж кореня що і старофранцузьке bugne, зі значенням великий пагорб. Деякі дослідники вважають, що це ім'я походить від імен інших персонажів франко-канадського фольклору Bon Jean і Tit Jean. [8]

Ранні згадки

[ред. | ред. код]
Лісоруби біля Беллінгема, Вашингтон, 1910

Майкл Едмондс у своїй книзі «Οut of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan», писав, що історії про Пола Баньяна розповідались, принаймні за 30 років до того, як потрапити в друк. На відміну від довгих історій, що публікувалися, «історії», що їх розповідали один одному лісоруби, були вкрай короткими і фрагментарними.[4] Деякі з них включали мотиви з інших легенд, такі як екстремальна погода і чудернацькі тварини.[9] Найперша записана згадка про Пола Баньяна — непідписана колонка в газеті Duluth News Tribune за 1904 рік.

Чарльз Браун випустив у 1922 році книгу, в якій переказав ті байки, що ходили серед лісорубів Вісконсину. Згідно з ними, Пол Баньян — 7-футовий(2,1 м) лісоруб, що має надзвичайну фізичну силу. Його легені були такими сильними, що він дув в дупло дерева щоб зібрати своїх людей на вечерю, а коли він розмовляв, то з дерев падало листя. Він був настільки вправним лісорубом, що повністю зачистив Північну Дакоту від дерев. Його велетеньський синій бик також згадується в тих легендах, хоча імені він ще не мав.[10] Як можна бачити, фольклорний образ був значно менш вражаючим, ніж версія, що потрапила до казок.

У рекламі

[ред. | ред. код]

Вільям Логхед був першим, хто використав Пола Баньяна в комерційних цілях у серії рекламних кампаній для Red River Lumber Company. Його першою спробою був буклет з заголовком «Представляємо містера Пола Баньяна з Вествуду, Каліфорнія», але вона не справила ефекту, аж доки не були надруковані «Казки про Пола Баньяна, том 2», що надало кампанії поштовху.[2] Логхед прикрасив старі легенди, і додав кілька придуманих ним самим, тому його Баньян не був ідентичним фольклорному. Серед іншого, він дав ім'я «Бейб» приятелю Баньяна, синьому бичку, збільшив зріст лісоруба до неможливості, і намалював його перше зображення.[11] Через це існує деяка невизначенність у питанні, чи можна Пола Баньяна віднести до справді фольклорних персонажів.[1]

Тим не менш, кампанія зробила Пола Баньяна загальновідомим по всій Америці, і в свою чергу спричинила сильний маркетинговий відгук. Протягом майже століття ім'я Пола Баньяна використовується для рекламування різноманітних товарів, міст і послуг. По всій Північній Америці його велетеньські статуї рекламують місцеві бізнеси і туризм. Велика їх частина була зроблена протягом 1960-х і 1970-х компанією International Fiberglass в рамках їх серії склотекстолітових фігур «Muffler Men».[7]

Адаптації для дітей

[ред. | ред. код]
Кадр з мультфільму 1959 року «Пол Баньян». Мультик показує як Пол Баньян бере участь у Громадянській Війні, топить піратські судна і будує велику карамельну гору.

Пол Баньян став дуже популярним серед дитячої аудиторії після свого дебюту в друкованих виданнях. Зазвичай, дитячі видання орієнтувалися на образ, створений Вільямом Логхедом, і зрідка використовували деякі елементи усної традиції. Практично всі літературні адаптації збільшували зріст дроворуба до колосальних величин, і описують його життя від народження до дорослого віку.

Серед найбільш популярних і довгоживучих збірок оповідань можна назвати «Пол Баньян» Джеймса Стівенса, «Пол Баньян розмахує своєю сокирою» Делла Маккорміка, «Пол Баньян»  Естер Шепард, «Пол Баньян і його Великий Синій Бик» Воллеса Водсворта і «Дивовижні пригоди Пола Баньяна» Вільяма Логхеда.

Легенди Пола Баньяна (1947)  були першою книгою, написаною професійним казкарем Гарольдом Фелтоном.[12]

У 1958 році Студія Волта Діснея випустила короткометражний анімаційний мюзикл «Пол Баньян», який був номінований на Оскар за найкращий короткометражний мультфільм.

В культурі і мистецтві

[ред. | ред. код]
Приз Пола Баньяна в Університеті штату Мічиган в 2009
  • Пол Баньян є темою одного з розділів роману «1919» Джона Доса Пассоса.
  • Один з персонажів фільму 1998 року «Легенди дикого заходу».
  • Пісня групи Maddox Brothers and Rose «Paul Bunyan Love» в 1950-х.
  • Прийом у реслінгу.
  • Одне з досягнень у грі Civilization V, яке дається за вирубку 1000 лісів.
  • У 10-му випуску комікса «Месники» Іммортус призиває Пола Баньяна.
  • Кожні два роки Університет штату Мічиган і Мічиганський університет проводять футбольний матч, кубком в якому є «Приз Пола Баньяна»
  • Пол Баньян є антагоністом у фільмі жахів 2013 року «Баньян».
  • Меморіальний парк Пола Баньяна у місті Келлігер, в якому є могила Пола Баньяна. Багато інших містечок також стверджують, що є батьківщиною Пола Баньяна.

Приклади легенд

[ред. | ред. код]

Багато історій розповідають про дитинство Пола, наприклад, він був такий великий, що знадобилося п'ятеро лелек, щоб принести його, з народження він вмів розмовляти, викликав землетруси, перевертаючись у колисці, гострив сокиру об свої зуби, коли вони почали прорізатись, тощо.

У багатьох історіях з Полем подорожує його супутник, синій бичок Бейб («Малюк»).

Більшість історій про дорослого Баньяна також фокусуються на його надприродних розмірах. Наприклад, в одній з них розповідається, що Великий каньйон Колорадо утворився коли Пол Баньян йшов, тягнучи свою сокиру за собою. [13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Sharpe, Lenwood S (22 квітня 2014), Paul Bunyan: His Story, Thrill Land, процитовано 25 квітня 2014
  2. а б в г Wisconsin Historical Society (n.d.), Paul Bunyan, процитовано 25 травня 2014
  3. Stewart, K. B.; Watt, Homer A. (1916), Legends of Paul Bunyan, Lumberjack, Transactions of the Wisconsin Academy of Sciences, Arts and Letters, т. 18/II, Wisconsin Academy of Sciences, Arts, and Letters, с. 639—651, процитовано 30 квітня 2014
  4. а б Edmonds, Michale (2009), Out of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan, Madison, WI: Wisconsin Historical Society
  5. Wisconsin Historical Society (29 липня 2007), The Peculiar Birth of Paul Bunyan, архів оригіналу за 10 жовтня 2013, процитовано 22 листопада 2011
  6. Hartly, John P. (2007), Legendary Landscapes: A Cultural Geography of the Paul Bunyan and Blue Ox Phenomena of the Northwoods, Kansas State University, процитовано 5 травня 2014
  7. а б Roadside America Team (2005), A Catalog of Bunyans: Roadside statues and other tributes to the Great Tree-Biter, Paul Bunyan, RoadsideAmerica.com, архів оригіналу за 28 листопада 2014, процитовано 28 червня 2011
  8. Gartenberg, Max (1949), Paul Bunyan and Little John, The Journal of American Folklore, American Folklore Society, 62/246: 416—422, процитовано 6 травня 2014
  9. Cox, William T. (1910). Fearsome Creatures of the Lumberwoods. With illustrations by Coert Du Bois and Latin classifications by George B. Sudworth. Washington, DC: Judd & Detweiler Inc. OCLC 551649247. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 23 листопада 2015.
  10. America's Best-Known Folk Hero
  11. Laughead, William B. (1922), The Marvelous Exploits of Paul Bunyan, Minneapolis: Red River Lumber Co., процитовано 6 травня 2014
  12. Harold W. Felton, Papers [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.], archive description at the University of Nebraska-Lincoln Libraries (retrieved October 11, 2015)
  13. The Story of Paul Bunyan