Попов Микола Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попов Микола Степанович
Народився 7 вересня 1892(1892-09-07)
Липецьк, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер 1970
Москва, СРСР
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Микола Степанович Попов (7 вересня 1892(18920907), місто Липецьк Тамбовської губернії, тепер Російська Федерація — 1970, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, дипломат, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник (1954).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині міщан. Освіта середня: закінчив три класи церковнопарафіяльної школи та чотири класи міського училища. Трудову діяльність розпочав у п'ятнадцятирічному віці конторником на Липецьких рудниках.

З 1916 по грудень 1917 року служив у російській армії. Брав участь у військовому повстанні.

Член РКП(б).

У 1918 році — член Липецької ради робітничих і селянських депутатів Тамбовської губернії, комісар просвіти Липецького повіту. Потім був на партійній роботі в Тамбові та Українській СРР.

У 1920 році — секретар Подільського губернського комітету КП(б)У.

У 1921 році — завідувач організаційного відділу Полтавського губернського комітету КП(б)У.

У 1921—1922 роках — завідувач організаційного відділу Запорізького губернського комітету КП(б)У.

У серпні — 7 грудня 1922 року — завідувач організаційного відділу Полтавського губернського комітету КП(б)У. 13 листопада — 16 листопада 1922 року — в.о. відповідального секретаря Полтавського губернського комітету КП(б)У.

З травня 1923 року — завідувач організаційного відділу Харківського губернського комітету КП(б)У.

У вересні — 21 жовтня 1923 року — відповідальний секретар Волинського губернського комітету КП(б)У.

Був на партійній роботі в Харкові. З 1928 року — заступник народного комісара торгівлі Української СРР.

З травня по жовтень 1930 року — начальник економіко-статистичного сектору Держплану УСРР.

До 4 травня 1932 року — заступник голови Держплану УСРР.

29 січня 1932 — 5 серпня 1934 року — торговий представник СРСР в Австрії.

З 10 серпня 1934 року — уповноважений Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР при РНК Російської РФСР; торговий представник СРСР у Франції.

На 1940-і — 1950-і роки — в планово-фінансовому відділі Народного комісаріату (Міністерства) комунального господарства РРСФСР.

З 1954 року — викладач Академії комунального господарства в Москві, пізніше викладач Всесоюзного заочного інженерно-будівельного інституту. Автор ряду науково-дослідних праць і підручників з питань економіки міського господарства.

Помер у 1970 році.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]