Портал:Географія/Вибрана стаття/Архів

Портал

Обговорення порталу

Проєкти

Обговорення проєктів

Редактори

Зацікавлені

За цим посиланням ви зможете найти архів усіх кандидатів на вибрану.

2005

23 березня

Тростянець — місто, районний центр Сумської області України. Розташоване на річці Боромля, (притока Ворскли, бассейн Дніпра), за 59 км від обласного центра. За свідченнями істориків, поселення на місці теперішнього Тростянця виникло в першій половині XVII століття, під час нової хвилі переселення селян і козаків з Правобережної України на Слобожанщину, викликаного поновленням панування польської шляхти після битви під Берестечком 1651 року. У Тростянці народився відомий український письменник Микола Хвильовий (Фітільов). У місті працює Тростянецька шоколадна фабрика «Україна», що належить компанії «Mondelēz International» і відома своїми торговими марками «Корона», «Україна».

27 квітня

Дунай (нім. Donau; лат. Danuvius, Danubius) — друга за довжиною річка Європи після Волги. Єдина велика європейська ріка, що тече із заходу на схід. Витоки розташовані в німецькому Шварцвальді: річки Бриґач і Бреґ, що зливаються в Донаушінґен, породжуючи Дунай. Довжина Дунаю 2850 км. Впадає до Чорного моря. Найбільш ранні достовірні відомості про Дунай містяться у творах давньогрецького історика Геродота (V століття до н. е.), який писав у другій книзі «Історії», що Істр починається в країні кельтів та тече, перетинаючи Європу посередині, а впадає до Понту Евксинського сімома рукавами. Сучасну назву річці дали кельти, що мешкали тут в першій половині першого тисячоліття до н. е. Над річкою розташовані українські міста Рені (23 тис. осіб), Ізмаїл (90 тис. осіб), Кілія (25 тис. осіб), Вилкове (11 тис. осіб), а також кілька сел Одеської області.

18 травня

Борисла́в (пол. Borysław; нім. Borislau, Boryslaw) — місто обласного значення у Львівської області. Розташоване на півдні центральної частини Дрогобицького району, на річці Тисмениця. На сході межує з містом Трускавець, на півночі — містом Дрогобич, на півдні з селом Опака та на заході — з селом Попелі. Історичне населене місце із збереженим історичним ареалом та традиційним характером даного середовища. Єдине місто в світі яке розміщене на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищі з численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. До складу Бориславської міської ради входить також бальнеологічний курорт смт Східниця, яке є анклавом міста Борислав на території Дрогобицького району.

6 квітня

Часови́й по́яс — частина поверхні земної кулі, на якій прийнятий єдиний стандартний час, який називають місцевим часом. Необхідність введення подібного стандартного часу стала надзвичайно актуальною з розвитком залізниці, дозволило зменшити плутанину в графіках руху для різних міст та підвищити безпеку. Для відліку поточного часу територія земної кулі поділена на 24 часові пояси завширшки 15°. У межах кожного такого поясу встановлюється єдиний поясний час. Точкою відліку для часових поясів є нульовий меридіан, який проходить через телескоп Королівської Гринвіцької обсерваторії у Великій Британії. На Північному і Південному полюсах, де меридіани сходяться в одній точці, поняття часових поясів втрачає зміст і за традицією час відповідає універсальному.

1 червня

Торф (від нім. Torf) — гірська порода органічного проходження, що утворювалась протягом тисяч років з напіврозкладених рослинних залишків (трав, мохів та деревини). Внаслідок високої вологості та поганого доступу повітря останні піддалися лише частковій мінералізації. Торф містить 50-60 % вуглецю, а його максимальна теплота згоряння складає 24 МДж/кг. Вік сучасних торф'яників вимірюється 5–10 тис. років. Всі торф'яники, зазвичай, дуже заводнені і заболочені, хоча іноді торф вкритий невеликим шаром ґрунту. Торф є важливим видом пального, його світові запаси оцінюють у 267 млрд тон. Торф використовують для отримання високопродуктивних ґрунтів, виробництва добрив, стимуляторів росту рослин, ізоляційних та пакувальних матеріалів, активованого вугілля, графіту, тощо.

8 червня

Нафтогазова промисловість України — галузь економіки України, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки. В Україні існує шість нафтопереробних заводів із загальною потужністю переробки 51 млн тонн сирої нафти на рік. Історія нафтогазової промисловості в Україні розпочалася 1853 року, після того як у Львові в аптеці «Під Золотою Зіркою» на вулиці Широкій (сучасна Коперніка, 1) магістр фармації Йоган (Ян) Зег з бориславської нафти видобув, застосував та запатентував нафтовий дистилят для освітлення в гасових лампах, сконструйованих львівським бляхарем Адамом Братковським. Згодом Яну Зегу разом з магістром фармації Ігнацієм Лукасєвичем вдалося із озокериту виділити парафін для виробництва свічок. Завдяки цим винаходам, Борислав незабаром став найбільшим у Європі центром нафто-озокеритної промисловості.

6 липня

Острів Зміїний — острів у Чорному морі, що належить Україні, розташований приблизно за 35 км від узбережжя на схід від дельти Дунаю. Географічні координати острова 45°15'18’’ північної широти, 30°19'15’’ східної довготи. Острів має хрестоподібну форму, завдовжки 615 м, завширшки 560 м, загальна площа 0,17 км². За давньогрецькою легендою, острів підняла з моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про острів Левке (Білий) з'явилася у писемних джерелах кінця VII століття до н. е.. Острів згадується в записах Овідія, Страбона та Геродота. На острові був споруджений, а пізніше зруйнований храм Ахілла. Руїни храму (квадратна споруда зі сторонами приблизно 30 м) були відкриті 1823 року, а 1843 використані для будівництва маяка. У 1980-х роках на шельфі навколо острова виявлено значні родовища нафти та газу. Після набуття Україною незалежності Румунія оскаржувала розмежування територіальних вод та виключної економічної зони навколо острова. Суперечку було вирішено в Міжнародному суді.

26 серпня

Дунайський біосферний заповідник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа України. Розташований на крайньому південному заході країни, на території Кілійського району Одеської області. Заповідник почав своє існування як філія Чорноморського заповідника 1976 року. 1981 року на базі Дунайської філії було створено заповідник «Дунайські плавні». Дунайський біосферний заповідник створений наказом Президента України 1998 року на базі «Дунайських плавнів». Заповідник має перспективу розширення на всі найбільш цінні водно-болотні угіддя Українського Придунав'я (верхів'я лимана Сасик, озеро Кугурлуй тощо), що передбачене відповідною Програмою розвитку заповідної справи в Україні на 2001—2015 роки. Для цього названі території зарезервовані спеціальним наказом Президента України.

14 жовтня

Евтрофікація (від грец. εὐτροφία — добре харчування) — збагачення водойм біогенними елементами, що супроводжується підвищенням продуктивності водойми. Евтрофікація може бути наслідком природного старіння водойми, внесення добрив або забруднення стічними водами. За рівнем евтрофікації водойми поділяються на оліготрофні (слабко евтрофіковані), мезотрофні (середньоевтрофіковані) та евтрофні (сильно евтрофіковані). Іноді також в окрему категорію виділяють гіперевтрофні (над-сильно евтрофіковані) водойми — такі, де евтрофікація спричинює масове відмирання біоти та різку зміну параметрів екосистеми. Для евтрофних водойм характерні багаті та різноманітні літоральна та субліторальна рослинність, велика кількість планктону. Розбалансована евтрофікація може призводити до вибухового розвитку одноклітинних водоростей («цвітіння води»), дефіциту кисню та, як наслідок, загибелі вищої рослинності, риб та інших тварин.

10 грудня

Придунайські озера України у північній частині заплави Дунаю історично утворилися як затоплені гирла його притоків. Приблизно 3000-4000 років тому сучасна дельта Дунаю фактично не існувала, а на її місці була мілководна затока північно-західної частини Чорного моря, в яку впадав, не розгалужуючись, Дунай. Западини сучасних озер на той час були морськими солоноводними або солонуватоводними лиманами, на кшталт теперішніх лиманів Шагани, Бурнас, Алібей та інших, що розташовані на північному узбережжі Чорного моря. Як наслідок виносу Дунаєм твердого опадового матеріалу проходило формування сучасної дельти. Солоноводні лимани, при цьому, поступово втрачали зв'язок з морем і перетворювались на прісноводні озера.

Нагору

2006

14 січня

Географія Литви. Територія прибалтійської держави Литва лежить в Східній Європі, на відрогах Східноєвропейської рівнини. На півночі омивається водами Балтійського моря, на півдні межує з Польщею, Калінінградською областю Росії, на сході — з Білоруссю і Росією, — на півночі — з Латвією. Площа країни становить 65 301 км². Населення — 3,4 млн осіб (станом на лютий 2005 року). Сучасний ландшафт країни сформувався в останній льодовиковий період і носить рівнинний моренний характер. Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, за 23,5 км від Вільнюса (пагорб Аукштояс). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівнин вирізняють чотири ландшафтні зони — Середньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини. Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є піщані дюни.

28 січня

Маріуполь — українське місто в Донецькій області на березі Азовського моря в гирлі річки Кальміус. Населення — 481 тис. осіб (станом на 2005 рік). Місто відоме з початку XVII століття як козацька фортеця Кальміус, що охороняла землі від татар. 1734 року став центром Кальміуської паланки Запорізької Січі. 1776 року на місці ліквідованого посту створена Кальміуська слобода з населенням 93 особи. 1778 року поблизу слободи було засноване повітове містечко Павловськ на 75 мешканців. Сьогодні місто значний порт та індустріальний центр. У місті діють два великих металургійних комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь»), продукція яких складає значну частину експорту України. У промисловості Донецької області частка Маріуполя — 37,5 %, України — біля 7 %. Район скупченого мешкання греків. Кліматичний і грязевий курорт.

4 лютого

Географія торф'яних покладів досить широка. Торф знайдено в багатьох місцях по всьому світові, найбільші з них в Росії, Ірландії, Шотландії, на півночі Німеччини, в Скандинавії, Канаді та США (штати Мічиган та Флорида). Більшість торф'яних покладів (близько 80 %) розташовані в верхніх широтах; близько 60 % всіх заболочених територій у світі мають запаси торфу. Найбільші торф'яні масиви зосереджені в розлогих пониженнях рельєфу. В Україні торф'яники займають площу більше 10 000 км² і більше ніж половина з них розташована в Поліссі на півночі країни, де вони займають близько 6,4 % території. Останніми роками видобуток енергетичного торфу в країні впав і складає менше 1 млн тонн на рік.

6 травня

Острів Ян-Маєн — острів вулканічного походження, розташований на стику Норвезького та Гренландського морів, приблизно за 600 км на північ від Ісландії, за 500 км на схід від Гренландії та за 1000 км на захід від Норвегії. Острів виник приблизно 700 тис. років тому. Вулкан Беренберг, що формує північну частину острова, є найпівнічнішим діючим вулканом на Землі. За час з 1732 по 1985 роки зафіксовано 6 вивержень. Площа острова 373 км², під час виверження 1970 року завдяки стіканню лави в море площа острова збільшилась на 4 км². За деякими даними, ірландський чернець Брендан, пропливав повз Ян-Маєн на початку VI століття. Після повернення він повідомив, що проходив біля чорного скелястого острова, з якого виривалось полум'я, і чув при цьому страшний гуркіт. Він вирішив що, можливо, знайшов вхід до пекла.

3 червня

Бермудський трикутник — назва умовної акваторії Атлантичного океану поблизу Північної Америки, що на карті формує уявний трикутник з вершинами на Бермудських островах, Пуерто-Рико і південній Флориді (США). Загальна площа 4 млн км². Поширюються легенди, що в межах цього трикутника за незвичайних обставин в аномальній кількості зникають судна та літаки. Ще одна зона на протилежному боці планети, «море диявола», поблизу Японії, має схожу репутацію. Цей регіон став знаменитим завдяки книзі Чарльза Берлиця «Бермудський трикутник», опублікованій 1974 року. У цій книжці докладно викладені факти таємничих зникнень літаків і суден, випадок із зникненням групи з 5-ти літаків ВПС США. Книга стала бестселером і спричинила появу багатьох версій що тлумачили ці випадки, серед них — шторми, втручання іншопланетних сил, «короткочасна діра» у просторі, загублена цивілізація Атлантиди, тощо.

17 червня

Замбе́зі (англ. Zambezi) — четверта за довжиною річка Африки. Площа басейну складає 1570 тис. км², що дещо менше, ніж половина басейну Нілу. Ріка довжиною 2574 км починається в Замбії, тече через Анголу і Замбію і уздовж кордонів Намібії, Ботсвани, Замбії і Зімбабве до Мозамбіку, де впадає в Індійський океан. Назва «Замбезі» мовою народу тонга означає «Велика ріка». Найбільш видовищним місцем Замбезі є водоспад Вікторія, один з найвищих водоспадів світу. Лише в п'яти місцях через річку збудовані мости: в Чіньюїнджі (пішохідний), Катіма-Муліло, Вікторія-Фолз, Чірунду і Тете, гребля гідроелектростанції Кариба. Внаслідок численних водоспадів, мілин, порогів і перекатів річка судноплавна лише на окремих ділянках своєї течії, і не має великого транспортного значення.

1 липня

Академік Вернадський — українська антарктична станція. Заснована у лютому 1996, коли станція Фарадей була передана Україні Британським антарктичним товариством і перейменована на Академік Вернадський, на честь видатного українського вченого академіка Володимира Івановича Вернадського (1863—1945), який 1918 року став першим президентом Академії наук України. 1992 року Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій Радянського Союзу і відмовила Україні в передачі однієї із них. У серпні 1992 року Верховна Рада України схвала документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було створено Центр антарктичних досліджень (згодом — Національний антарктичний науковий центр).

29 липня

Озеро Нья́са, Мала́ві (англ. Nyasa, Malawi; порт. Lago Niassa) — третє за площею і найпівденніше з озер Великої рифтової долини Східної Африки. Дев'яте за розміром і третє за глибиною (після Байкалу і Танганьїки) серед прісноводних водойм світу. Ньяса заповнює глибоку рифтову долину між державами Малаві, Мозамбік і Танзанія. Озеро містить 7 % світових запасів рідкої прісної води. Озеро живлять 14 повноводних річок, серед яких найважливіші Рухуху, Сонгве, Північна і Південна Рукуру, Двангва, Буа і Лілонгве. Єдиним зовнішнім стоком озера є річка Шире, яка витікає з озера на півдні. Озерна екосистема досить своєрідна й унікальна за кількістю різноманітних видів риб, більша частина з котрих — ендеміки. Мовою місцевого народу яо слово «ньяса» означає просто озеро.

2 вересня

Пусте́ля Намі́б — прибережна пустеля в південно-західній Африці, площею понад 100 000 км². Тягнеться на 1900 км удовж узбережжя Атлантичного океану від міста Намібе в Анголі, через всю Намібію (що отримала свою назву від назви пустелі) до гирла річки Уліфантс в Капській провінції Південно-Африканської Республіки. Вглиб континенту простягається на 50-160 км, до підніжжя плато; на півдні з'єднується з південно-західною частиною пустелі Калахарі. Назва «Наміб» мовою народу нама означає «місце, де нічого немає». Пустеля Наміб надзвичайно суха (вона отримує лише 10–13 мм опадів на рік) і, за винятком кількох прибережних міст, практично ненаселена. Ряд ендемічних видів рослин і тварин пристосувався до життя в місцевому надзвичайно ворожому кліматі. Розвідані поклади вольфрамових і уранових руд, алмазів.

4 листопада

Географія Бразилії описує природні умови території південноамериканської держави Бразилія. Площа країни 8 514 215 км², з яких 8 456 510 км² суші і 55 455 км² внутрішніх вод, що трохи менше за територію Сполучених Штатів Америки (9,63 млн км²), континент Європа (10,52 млн км²), половину Південної Америки. Найвища точка Бразилії — гора Піку-да-Небліна (2 994 м), найнижча точка — рівень моря. Бразилія межує на півночі з Колумбією, Венесуелою, Гаяною, Суринамом та Французькою Гвіаною, на заході з Перу та Болівією, на південному заході з Аргентиною, Парагваєм і Уругваєм. На сході омивається водами Атлантичного океану. На більший частині території клімат тропічний, південні області мають більш помірний клімат. Найбільша річка в Бразилії і одна з найдовших в світі — Амазонка. Тропічний ліс, який вкриває басейн Амазонки, складає майже половину площі тропічних лісів на Землі.

16 грудня

Автомобільні шляхи України — мережа автомобільних доріг на території України, що об'єднує між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів. Мережа автомобільних шляхів загального користування включає 172,4 тис. км доріг, з них із твердим покриттям — 164,1 тис. км (без урахування муніципальних, відомчих, внутрішньогосподарських). Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, так як призводить до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту.

Нагору

2007

24 лютого

Де́від Лівінгсто́н (англ. David Livingstone; 1813—1873) — шотландський місіонер, знаменитий дослідник Африки, книги про подорожі якого значною мірою сформували погляди та ставлення західного суспільства XIX століття до «Чорного континенту». 30 років подорожей та місіонерської діяльності з пропаганди християнства в Південній, Центральній та Східній Африці, часто в місцевостях, куди до того не ступала нога європейця. Його географічні, технічні, медичні та соціальні відкриття складають величезний корпус знань, який і досі не втратив наукової цінності. Незважаючи на свій патерналізм і вікторіанські забобони, Лівінгстон щиро вірив у здатність африканців до інтеграції в сучасне світове суспільство, був передвісником не тільки європейського імперіалізму, але й пізнішого африканського націоналізму. Іменем Лівінгстона були названі міста Лівінгстон (Марамба) в Замбії і Лівінгстонія в Малаві, а також водоспади в нижній течії Конго і гори на північно-східному березі озера Ньяса.

14 квітня

Біломорсько-Балтійський канал — штучна водна артерія на півночі Росії, що з'єднує Біле море та Онезьке озеро з можливістю подальшого виходу у Балтійське море у районі Санкт-Петербурга. Збудований між 1931 та 1933 роками у рекордно короткий термін, за 1 рік і 9 місяців, працею в'язнів ГУЛАГу. Офіційно відкритий 2 серпня 1933 року. Початкова назва — «Біломорсько-Балтійський канал імені Сталіна». Більш відомий за скороченням — «Біломорканал». Вважався гордістю першої радянської п'ятирічки (1929—1932). За різними даними, під час будівництва померло до 200 тис. працівників (російські джерела говорять про 50 тис., українські — 100 тис., західні — про 200 тис. загиблих).

28 квітня

Федерати́вна Респу́бліка Брази́лія — держава в Південній Америці, що межує на південному заході з Уругваєм, Аргентиною, Парагваєм і Болівією, на заході з Перу і Колумбією, на півночі з Венесуелою, Гайаною, Суринамом і Французькою Гвіаною. Єдиними південноамериканськими країнами, що не мають спільного кордону з нею, є Еквадор і Чилі. На сході Бразилія омивається Атлантичним океаном та володіє кількома архіпелагами: Фернанду-ді-Норонья, Сан-Педру-і-Сан-Паулу, Триндад і Мартін-Ваз та ін. Площа — 8 511 965 км², столиця — місто Бразиліа. Вважається, що назва країни походить від назви деревини, пау-бразіл, яка експортувалася звідси в колоніальні часи. На території країни домінує тропічний і субтропічний клімат (на півдні). Різноманітна фауна і флора.

5 травня

Префектура Хіросіма (яп. 広島県 — хіросіма-кен) — префектура Японії, розташована у регіоні Тюґоку, західній частині острова Хонсю. До її складу також входять 140 островів Внутрішнього Японського моря. Центр префектури — місто Хіросіма. Префектуру Хіросіма часто називають «Японією в мініатюрі». Північні і центральні частини префектури вкриті густими гірськими лісами, а південні — мають вихід до багатого рибою Внутрішнього Японського моря. Ця адміністративна одиниця є одним із головних всеяпонських центрів автомобілебудування, комерції, сільського господарства та рибальства. На території префектури розміщуються два надбання Світової спадщини ЮНЕСКО — острів Міядзіма зі святилищем Іцукусіма та Меморіал миру у місті Хіросіма.

2 червня

Національний парк Йосеміті (англ. Yosemite National Park) — національний парк, розташований в округах Маріпоса (англ. Mariposa County) і Туолемі (англ. Tuolumne County), в штаті Каліфорнія, США. Парк займає площу 3081 км² і знаходиться на західних схилах гірського хребта Сьєрра-Невада. Парк відвідують приблизно 3 млн осіб на рік, більшість з них зупиняються тільки в долині Йосеміті. 1984 року парк отримав статус Всесвітньої спадщини під егідою ЮНЕСКО і з тих пір користується міжнародним визнанням за свої мальовничі гранітні скелі, водоспади, ріки з чистою водою, гаї секвоядендронів і біологічну різноманітність (близько 89 % парку вважається зоною дикої природи). Хоча це не найперший парк, що отримав статус національного, він від самого заснування розбудовувався Джоном М'юром саме як національний парк.

14 липня

Со́фіївка — дендрологічний парк Ботанічного саду НАН України, розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч річки Кам'янки. Це місце відпочинку щорічно відвідують близько 500 тис. осіб. Площа парку — 168,9 га. «Софіївка» — визначний пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. У парку росте понад 2 тис. видів дерев і кущів, серед яких: болотний кипарис, сосна веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкго, смереки та багато інших. Колективом парку видано каталог рослин, в якому нараховується 1994 таксони, з них 1220 деревних і кущових порід та 774 трав'янистих рослин, в тому числі 25 — ліщин, 24 — буків, 41 — ялин, 44 — ялівці, 100 — ліан, 320 — троянд, 57 — рододендронів, 376 — ґрунтопокривних та 98 — квіткових рослин.

4 серпня

Богоду́хівський райо́н — колишній (до 2021 року) адміністративний район на північному заході Харківської області України, на межі із Сумською областю. Територія району складає 1160,31 км² (3,7 % від загальної площі Харківської області). Населення району близько 50 тис. осіб. Історія району тісно пов'язана із історією усієї Слобідської України. Богодухівський район створено 1923 року. На Богодухівщині народилися такі відомі люди, як Каразін Василь Назарович, засновник Харківського університету, та письменник Микола Хвильовий. У Богодухівському районі знаходиться декілька природних пам'ятників та чудовий садово-парковий комплекс із палацем у Шарівці. На території району створено ряд природно-заповідних територій.

22 вересня

Олександрія — дендрологічний парк Національного ботанічного саду НАН України імені М. Гришка. Розташований у північно-східній частині правобережного лісостепу, за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Парк розкинувся на площі 297 га на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та річка Рось) становить 21 га. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків. Територія представляє собою другу заплавну терасу річки Рось і характеризується рівнинним похилом місцевості до річища, наявні 3 балки. У композиції плану і стильової спрямованості архітектурних об'ємів та споруд Олександрія має спільні риси з іншими парками романтичного стилю. Стиль архітектури — пізній класицизм.

Нагору

2008

23 березня

Жуль Габріель Верн — французький письменник. Разом з Гербертом Уеллсом вважається одним з основоположників жанру наукової фантастики. Романи Жуля Верна швидко завоювали неймовірну популярність у світі. Без освіти вченого, Верн провів більшу частину свого часу в дослідженнях для своїх творів та намагався бути реалістичним, дотримуватися зображення фактичного стану речей навіть у деталях. Один з міфів про життя письменника говорить, що він був запеклим домосідом, і дуже рідко та неохоче подорожував. Насправді Жуль Верн був невтомним мандрівником. Крім подорожей 1859 і 1861 років до Шотландії та Скандинавії, 1867 року він з братом Полем відвідав США та побував на Ніагарському водоспаді. На власній яхті «Сен-Мішель-III» він двічі обійшов Середземне море, відвідав Португалію, Італію, Гібралтар, Північну Африку, а в Римі Папа Лев XIII благословив і його, і його книги.

31 травня

Саа́ми (саа́мі, лопарі́, лапла́ндці; самоназва — са́мі; фін. Saamelaiset, нюн. Samar, швед. Samer, рос. Саамы) — фіно-угорський народ у Північній Європі. Самоназва народу са́мі, саа́мі виходить до балтійського слова *ẑeme («земля»), яке в свою чергу вже зовсім близьке́ до праслов'янського земє, у сучасній українській мові «земля». Питання про спільне, або окреме походження етноніму «самі» та самоназви сучасних фінів суомі лишається нез'ясованим. Чисельність народу 55 тис. осіб. Сповідують лютеранство, протестантизм, шаманізм. Саами проживають в історичній області Лапландія (Sápmi), що займає величезну територію загальною площею — близько 400 тис. км², і охоплює сучасні північні землі Норвегії, Швеції, Фінляндії та північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (Карелія і Мурманська область).

18 жовтня

О́стрів Коко́с або Коко́совий о́стрів (ісп. Isla del Coco) — острів Тихого океану, розташований за 500 км від західного узбережжя Коста-Рики. Близько 650 км на південний захід від острова розташовані Галапагоські острови. Не слід плутати острів з Кокосовими (Кілінговими) островами, розташованими в Індійському океані. Його площа — 23,85 км². Він має приблизно прямокутну форму 8 на 3 км. Його периметр близько 21 км. Найвищою точкою є гора Серро-Іґлесіас. Уперше острів виявив іспанський мореплавець Хуан Кабесас. Входить до складу 10-го департаменту кантону Пунтаренас провінції Пунтаренас, Коста-Рика. Острів прославили легенди про заховані на ньому кілька дорогоцінних скарбів піратів, які так і не були ще знайдені. За свої унікальні природні характеристики острів 1978 року став національним парком під назвою «Національний парк Острів Кокос», який 1997 року ЮНЕСКО занесла до списку Світової спадщини.

25 жовтня

Катало́нці (самоназва Catalans) — західнороманський народ у Південній Європі, основне населення історичної області Каталонія. Загальна чисельність близько 8 млн осіб. Говорять каталонською мовою, використовують також іспанську і французьку. Щодо походження етноніму «каталонці» і топоніму «Каталонія» (кат. Catalunya) серед науковців одностайності немає. Висуваються найрізноманітніші версії, часом такі, що виключають одна одну. Досить популярними є теорії, що виводять назви «Каталонія» і «каталонці» від назв племен. Так, за однією версією етнонім «каталонці» походить від назви одного з франкських племен catalauni. За іншою версією, яку гаряче обстоював каталонський філолог Коромінес Жоан, і яка виглядає найбільш вірогідно, — етнонім каталонці похідний від назви дороманського іберійського племені lacetanii. Нарешті, є й такі, що виводять назву «Каталонія» від Gothland-Gothlundia («земля ґотів»).

20 грудня

Ко́мі (самоназви комі-войтир — «комі-народ», комі-морт — «комі-чоловік», комі-йоз — «комі-люди», комі-отір — «комі-люди»; застаріле рос. зыря́не) — фіно-угорський народ, корінне населення Республіки Комі і ряду районів інших областей європейської частини Росії. Загальна численність близько 400 тис. осіб. Розмовляють мовою комі і російською. Комі, як і українці, помори та інші підкорені народи, значно прислужилися Російській державі у справі освоєння і завоювання Уралу, Сибіру й Далекого Сходу, зокрема безпосередньо брали участь у походах Єрмака Тимофійовича, в тому числі в ролі провідників. Досить популярне сучасне російське прізвище Зирянов так чи інакше свідчить про комі-зирянське коріння своїх носіїв, а інше прізвище Рочєв походить від комі роч «російський, росіянин».

Нагору

2009

21 лютого

Удеге́йці (самоназва — удее, удеге, удіге; рос. удэгейцы; застаріла рос. удихейцы) — малочисленна тунгусо-маньчжурська народність Приамур'я в Росії. Загальна чисельність 1,7 тис. осіб. Говорять удегейською і російською мовами. Сповідують шаманізм. До кінця XIX — початку ХХ століття дослідники не розділяли удегейців і орочів, вважадґли їх одним народом (нерідко під назвою орочони). Першим, хто обґрунтував їхню етнічну окремішність, був С. Н. Браїловський, який першим ввів в ужиток етнонім удіхе, удіхейці (рос. удээ, удэхэ, удихэ), що став офіційним, зокрема й автоетнонімом вже в 1930-ті роки. До цього часу спільної самоназви удегейці не мали. Кожна територіальна група мала власну самоназву: хунгарійська — хунгаке, бікінська — бікінка, анюйська — унінка тощо.

28 лютого

Сіккі́м (англ. Sikkim, неп. सिक्किम) — штат Індії, розташований на північному сході країни. Найменш населений штат Індії, за розмірами перевершує лише штат Гоа. Офіційна мова Сіккіму — англійська, значна частина населення розмовляє непальською (фактично, лінгва франка штату), мовою лепча, сіккімською (бхутія) і лімбу. Основні релігії — індуїзм і буддизм ваджраяни. Найбільшим містом і столицею штату є Ґанґток. До 1861 року Сіккім був самостійним князівством під управлінням династії Намґ'ял. З 1861 року знаходився під британським, а потім індійським протекторатом, з 1975 року офіційно входить до складу Індії.

27 червня

Навколосвітня подорож Чарлза Дарвіна — подорож Чарлза Роберта Дарвіна на кораблі «Бігль» у 1831—1836 роках, завдяки якій учений започаткував еволюційне вчення, поставивши біологію на досить міцну наукову основу. Поряд із відомими науковими експедиціями XIX століття ця мандрівка під командуванням капітана Роберта Фіцроя займає одне з видних місць. В історії географічних відкриттів особливе значення подорожі надають роботи зі зйомки місцевості для нанесення на мапу точних берегових обрисів південної частини Південної Америки та течії річки Санта-Крус. Однак всесвітню славу подорожі «Бігля» пов'язують саме з Чарлзом Дарвіном.

31 жовтня

Ско́ле — місто районного значення Сколівського району Львівської області, районний центр. Розташоване в долині річки Опір в Українських Карпатах. Населення міста становить 6,3 тис. осіб. Один з історичних центрів Бойківщини, занесений до Списку історичних населених місць України. Як місто веде свій відлік від 1660 року, коли князь Олександр Януш Заславський-Острозький заснував поряд із селом Сколе місто Олександрію. У місті жив і працював український письменник Андрій Чайковський. Через Сколе проходять стратегічні загальнодержавні і європейські транспортні комунікації: автошлях E50 (Київ—Чоп) та автошлях E471 (Мукачеве—Львів), залізниця Київ-Чоп, південна гілка нафтогону «Дружба».

7 листопада

Острів Крит (грец. Νησί Κρήτη) — п'ятий за величиною острів у Середземному морі і найбільший острів Греції. Займає площу в 8 261 км², протяжність берегової лінії — 1 046 км. Острів розташований майже на однаковій відстані від Європи, Азії і Африки та омивається чотирма морями — Критським, Лівійським, Карпатоським та Міртойським. Столиця Криту — місто Іракліон. На острові знаходяться залишки мінойської цивілізації — найдавнішої європейської цивілізації, яка процвітала на Криті у 2600—1400 роках до н. е., серед яких особливо виділяють палаци давніх міст-держав Кноссос і Фест. Сьогодні Крит — одна з тринадцяти периферій Греції і один з найбільших економічних і культурних центрів країни.

19 грудня

Ганг (гінді गंगा) — одна з найбільш повноводних та найдовших (2 510 км) річок Південної Азії. Бере свій початок у Західних Гімалаях із льодовика Ґанґотрі в штаті Уттаракханд, тече на південний схід, перетинаючи Індо-Гангську рівнину на півночі Індії і впадає в Бенгальську затоку, формуючи разом з річками Брахмапутрою і Мегхною широку дельту (переважно на території Бангладеш), частина якої вкрита лісами Сундарбан. В індуїстській міфології Ганг є втіленням небесної річки, що спустилася на землю, тому з давніх часів вважається священною для індусів. Індуси здійснюють паломництва до неї, особливо до її витоків та міст Харідвар, Варанасі і Аллахабад (місце впадіння Джамуни). На її берегах проводять кремації, здійснюють обрядові купання.

Нагору

2010

24 квітня

Черкаси — місто, обласний та районний центр України, регіональний центр Центральної України, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. Населення міста — 287 тис. осіб. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону. Адміністративно, місто поділяється на 2 міських райони — Придніпровський та Соснівський, до останнього також відноситься селище Оршанець.

12 червня

Львів — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни (станом на 1 квітня 2010 року у Львові проживало 760 327 осіб). Львів заснував король Данило Романович в середині XIII століття. 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. За австрійського панування місто стає осередком польського та українського національно-визвольних рухів. Львів був столицею Західноукраїнської народної республіки. Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. За кількістю пам'яток архітектури посідає перше місце серед міст України.

24 липня

Дунаївці — місто в Україні, центр Дунаєвецького району Хмельницької області. Розташоване на річці Тернавка, за 22 км від залізничної станції Дунаївці на лінії Ярмолинці—Ларга та за 68 км від Хмельницького. Населення — 16,45 тис. мешканців. Перша згадка про місто датується 1403 роком, 2003 року місто відначило свій 600-літній ювілей. 1592 року король Сигізмунд ІІІ Ваза надав Дунаївцям магдебурзьке право, підтверджене 1605 року. На 1870-ті роки припав значний промисловий і торговельний розвиток Дунаївців. Від 1923 року місто — райцентр Кам'янецької округи, від 1958 — місто районного підпорядкування Хмельницької області. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року місто Дунаївці внесено до списку історичних населених місць України.

2 жовтня

Глухів — місто на Сіверщині, центр Глухівського району Сумської області України. Розташоване на річці Есмань. Площа міста — 84 км², населення — 35,8 тис. осіб (перепис 2001 року). Столиця Війська Запорозького протягом 1708—1764 років та адміністративний центр Малоросійської губернії з 1765 по 1773 роки. Значний історичний осередок східного Полісся та сучасний культурний центр України. Глухівській міській раді підпорядковується село Сліпород, розташоване на південному заході від міста. У вересні 2006 року за підсумками всеукраїнського конкурсу серед населених пунктів України за найкращий благоустрій і підтримання громадського порядку місто було удостоєне найвищої нагороди «Золотий Фенікс».

Нагору

2011

19 березня

Євпаторія — портове і курортне місто півдня України біля Чорного моря на західному узбережжі Кримського півострова. Євпаторія відома своїми термальними джерелами, ропою, лікувальними грязями озера Мойнаки. Щорічно місто-курорт приймає у своїх здравницях до 300 тис. осіб. На території міста знаходиться 21 свердловина мінеральних вод. Також місто славиться численними дрібнопіщаними пляжами, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці держави. Край має багатовікову історію, багату традиціями і унікальними пам'ятками старовини, Євпаторія була і грецьким містом-колонією, і містом-державою, і турецьким містом-фортецею, і російським морським портом. Південно-західна частина Євпаторії курортна, а східна зайнята старими районами міста, з типовим «східним» переплетінням маленьких звивистих вуличок, деяким будинкам яких більше 300 років. Збереглися навіть будівлі турецьких лазень XVI століття.

2 квітня

Грецька Республіка — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Північною Македонією та Болгарією, на сході — з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос. Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції, вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії, західної філософії, основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, на основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.

21 травня

Борзнянський район — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської області України. Розташований у східній частині області, межує на півночі з Менським та Сосницьким, на північному сході — з Коропським, на сході — з Бахмацьким, на півдні — з Ічнянським, на південному заході — з Ніжинським, на заході — з Куликівським районами. Площа — 1 600 км² (5 % території області). Станом на 2010 рік населення складало 36,3 тис. осіб (3,2 % населення області). Адміністративний центр — місто Борзна, що лежить на берегах річки Борзенки, за 104 км на південний схід від Чернігова, за 12 км від залізничної станції Доч на лінії Бахмач — Гомель, та за 2 км від автодороги Київ — Москва. Район утворено в березні 1923 року, вдруге (після ліквідації 1962 року) — 1965.

4 червня

Новомиргород — місто в Україні, в південній частині Середньої Наддніпрянщини, адміністративний центр Новомиргородського району Кіровоградської області. Розташований на річці Велика Вись за 72 км від Кропивницького. Населення — 12,5 тис. мешканців. Перша згадка про місто датується 1740 роком. З 1752 року Новомиргород — адміністративний центр Нової Сербії. З 1923 року — районний центр Єлисаветградської округи, з 1959 — місто районного підпорядкування Кіровоградської області. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року місто Новомиргород внесено до списку історичних населених місць України.

18 червня

Дніпро (давня назва — Славутич) — третя за довжиною і площею басейну річка Європи після Волги і Дунаю, має найдовше русло в межах України. Довжина Дніпра в природному стані становила 2 285 км, тепер (після побудови каскаду водосховищ, коли в багатьох місцях випрямили фарватер) — 2 201 км; в межах України — 981 км. Площа басейну — 504 тис. км², з них в межах України — 291,4 тис. км². Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї історії, яка називається «Мельпомена». Перші вітчизняні відомості про Дніпро є у літописах Київської Русі «Повість врем'яних літ» і у великому поетичному творі «Слово о полку Ігоревім». Нині водою Дніпра користується 70 % населення України (майже 35 млн осіб), також на нього припадає половина всіх річкових шляхів країни й основна частина (близько 60 %) річкових перевезень вантажів і пасажирів.

Нагору

2012

3 березня

Алювій  — незцементовані відклади постійних водних потоків, що складаються з уламків різного ступеню обкатаності і розмірів. Гранулометричний і мінеральний склад та структурно-текстурні особливості алювію залежать від гідродинамічного режиму річки, характеру гірських порід, що нею розмиваються, рельєфу і площі водозбору. Наявність алювіальних відкладів у розрізі є ознакою континентального тектонічного режиму території. Утворення алювію відбувається у результаті безперервної взаємодії динамічного водного потоку з руслом: при врізанні (донна і бокова ерозія) та акумуляції осаду. Під дією потоку води річище безперервно переформовується, зазнаючи деформації трьох типів: вертикальних, горизонтальних і поздовжніх. У гідрогеології алювіальним відкладам приділяють особливу увагу, позаяк крупнозернистий алювій завжди є добрим колектором питних підземних вод.

7 квітня

Кропивни́цький (до 1924 року — Єлисаветград, Єлисавет, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово, у 1939–2016 роках — Кіровоград) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт. Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка. Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. 1939 року місто стало центром Кіровоградської області. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.

Нагору

2013

11 травня

Тернопільська область — адміністративно-територіальна одиниця України з центром у місті Тернопіль. Розташована головним чином на Подільській височині, південна межа Тернопільської області проходить по річці Дністер, східна — по Збручу. Займає східну частину Галичини, західне Поділля та частину південної Волині. Площа — 13 800 км², населення — 1 076 632 особи (станом на 2013 рік). Область налічує 17 районів та 18 міст, з яких Тернопіль — місто обласного підпорядкування. Згідно з переписом населення 2001 року, абсолютна більшість мешканців області (97,8 %) — українці. До найважливіших галузей народного господарства області належать сільське господарство та промисловість (зокрема харчова, легка, машинобудівна та ін.). На території області розташована найдовша в Європі карстова печера Оптимістична, а також одне з «Семи природних чудес України» — Дністровський каньйон.

21 вересня

Борзна — місто районного значення у Чернігівській області України, адміністративний центр Борзнянського району. Населення міста — 10,5 тис. осіб. Розташоване на берегах річки Борзенки, за 104 км на південний схід від Чернігова, за 12 км від залізничної станції Велика Доч на лінії Бахмач—Гомель та за 2 км від автодороги Київ—Москва. Борзна заснована у XVI столітті. За часів гетьманщини була полковим, сотенним містечком, а з 1781 року — повітовим містом. Відома як місце страти кандидатів на гетьманську булаву Якима Сомка і Василя Золотаренка Іваном Брюховецьким після чорної ради 1663 року та як батьківщина ватажка національно-визвольної боротьби українського народу полковника Семена Палія. На борзнянському хуторі Мотронівка провів останні роки свого життя український письменник, поет і драматург Пантелеймон Куліш.

12 жовтня

Облазниця — село в Україні, в Жидачівському районі Львівської області, центр сільської ради. Населення становить 288 осіб (станом на 2001 рік). Село розташоване на південному заході Жидачівського району, за 11 км від районного центру. День села відзначається 3 жовтня. На території населеного пункту протікає річка Любешка — права притока Дністра. Перша згадка про село датується 1411 роком. У селі споруджено греко-католицьку дерев'яну церкву святого Євстахія XVII століття (перебудована 1930 року), яку свого часу відвідували гетьман Іван Виговський зі своєю дружиною Оленою з роду Стеткевичів та митрополит Андрей Шептицький. Жителі села були учасниками національно-визвольних змагань 1918–1920 років, воювали на фронтах Другої світової війни, брали участь у збройній боротьбі проти радянських та німецьких окупантів.

Нагору

2014

4 жовтня

Довге — село в Іршавському районі Закарпатської області України, центр сільської ради. Село лежить у долині річки Боржава, за 22 км від районного центру. Через Довге проходить вузькоколійна залізниця Берегове — Кушниця та шосейні шляхи до Іршави, Сваляви і Хуста. У період із 1383 до 1404 років село згадується в письмових джерелах, як Госсумезо («Hozyowmezew» в оригіналі) — від угор. Hosszúmező, що перекладається, як «довге поле». Існує декілька письмових варіацій назви Hosszúmező, поява яких пов'язана зі специфікою старого угорського правопису. Наприклад: Hozyumezov, Hozyowmezew, Hazyomezew, Hezyomezeu, Hozyomezen, Huzyumezeu. З 1404 року вживається назва Dolha (Долга). З південного сходу Довге оточене низьким гірським масивом Тупий, а із заходу — гірським масивом Великий Діл. Обидва масиви знаходяться в межах Вулканічного хребта Східних Карпат.

Нагору

2015

30 травня

Бізе́рта (араб. بنزرت‎; фр. Bizerte; англ. Bizerte, Bizerta) — місто на півночі Тунісу, адміністративний центр вілаєту Бізерта. Найпівнічніше місто Африки, розташоване поблизу крайньої північної точки континенту — мису Бланко. Промисловий, транспортний і туристичний центр. Великий середземноморський порт і головна база ВМС Тунісу. До 1963 року стратегічна військово-морська і повітряна база Франції у Північній Африці. Застарілі назви Біцерта, Бенсерта, Бенцерт. Бізерта відома як найстаріше та історично найбільш європейське місто Тунісу. Її історія на порядок більше пов'язана з історією сучасної Європи ніж інших міст арабського Сходу. Бізерта була заснована на початку XII століття до н. е. семітськими фінікійцями з Тіру.

Нагору

2016

—

Нагору

2017

21 жовтня

Форті-Майл (англ. Forty Mile — 40 миль) — одне з найвідоміших і найстаріших поселень на канадському Юконі, наразі місто-привид. В українському перекладі воно найчастіше зустрічається під назвою «Сорокова Миля», що прижилося після буквального перекладу назви селища з англійської в оповіданні Джека Лондона «The Men of Forty Mile». Селище було засноване старателями 1886 року на південному березі річки Форті-Майл, де вона впадає в Юкон. Майже покинуте під час Клондайкської золотої лихоманки 1896—1899 років, селище надалі слугувало місцевому племені Тшондек-Гвечин (англ. Tr’ondëk Hwëch’in) і окремим мисливцям, рибалкам, було поліцейським і митним пунктом. Зараз цим історичним місцем співволодіють і розпоряджаються плем'я Тшондек-Гвечин і уряд Юкону (Канада).

2 грудня

Автомагістра́лі 400-ї се́рії (англ. 400-series highways) — мережа автомагістралей у південній частині провінції Онтаріо (Канада), що є складовою провінційної системи автодоріг (англ. Highways in Ontario). Вона є аналогом Interstate Highway System у США або Автомагістралі Квебеку сусідньої провінції, але під юрисдикцією провінції Онтаріо і є об'єктом регулювання міністерства транспорту Онтаріо (MTO). Хоча перша автомагістраль із розділеними напрямками руху була збудована в Онтаріо ще 1939 року. На початку 400-ті номери були присвоєні лише трьом уже існуючим дорогам — 400, 401 та 402. Сучасні автомагістралі 400-ї серії відповідають найвищим дорожнім стандартам, мають дозволену швидкість руху 100 км/год, засоби для зниження аварійності та систему управління рухом.

Нагору

2018

—

Нагору

2019

19 січня

Автомагістраль, автомобільна магістраль — тип автомобільної дороги, що запроєктована та збудована для швидкісного автомобільного руху, яка не має перетинів в одному рівні з іншими транспортними спорудами, де вхідний і вихідний транспортні потоки є регульованими, а смуги руху в протилежних напрямках фізично розділені для недопущення фронтальних зіткнень. Автомагістралі забезпечують безперешкодний рух транспортного потоку без світлофорів та без прямого доступу до в'їзду на території прилеглих до магістралі об'єктів. Єдиним винятком є з'їзди на територію об'єктів та служб, що безпосередньо обслуговують автомагістраль, як, наприклад, станції дорожнього сервісу. Перетини з іншими дорогами, залізницями, пішохідними доріжками виконані виключно в різних рівнях, тому транспортні потоки не перетинаються, що кардинально підвищує безпеку руху.

Нагору

2020

9 травня

Кримські естонці (ест. Krimmi eestlased) — національна меншина етнічних естонців, що проживають на Кримському півострові, складова частина естонської діаспори в Україні. За Всеукраїнським переписом населення 2001 року в Автономній Республіці Крим та Севастополі проживали 674 естонці (23,5 % усіх естонців України). За даними Міністерства закордонних справ Естонії, у 2011 році в Криму проживало близько 600 етнічних естонців. До 2014 року в Автономній Республіці Крим діяли три естонські культурні організації: Естонське культурне товариство Криму (ест. Krimmi Eesti Kultuuriselts, засноване 8 вересня 1997 року), Естонське культурне товариство Севастополя (ест. Sevastopoli Eesti Kultuuriselts) та Естонське товариство (ест. Eesti selts) у селі Краснодарка. У школі села Олександрівка (Красногвардійський район) був естонський клас.

Нагору

2021

30 січня

Даї́ (англ. Dyea) — місто-привид в окрузі Скагвей (штат Аляска, США). Розташоване на краю затоки Лінн-Канал, у місці переходу річки Тая в естуарій. Поселення Даї й річка Тая мовою тлінкітів перекладаються одним словом — Dayéi. Сотні років воно було лише індіанським селищем. Під час Клондайкської золотої лихоманки Даї за кілька тижнів розрослося з однієї дерев'яної будівлі-факторії до майже десятитисячного містечка з повним набором цивілізованих послуг — магазинами, транспортними компаніями, ресторанами, готелями, розважальними та ігровими закладами, госпіталями, школою, юристами і навіть з невеликим військовим гарнізоном. А через рік містечко з такою ж швидкістю спорожніло. Після закінчення золотої лихоманки індіанці теж покинули Даї.

9 жовтня

Ві́вся — село в Україні, Тернопільська область, Тернопільський район, Козівська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Вівсянської сільської ради. Площа — 0,22 км². Населення — 900 осіб (згідно перепису 2001 року). До 19 липня 2020 року належало до Козівського району. З центром селищної громади село сполучене автодорогою номер С200803. Село вперше згадується 1779 року у складі монархії Габсбургів. 1848 року в селі скасовується панщина. Упродовж 1890-х років жителі села збудували церкву, дзвіницю та однокласну школу. За незалежності збудовано храм святого архістратига Михаїла. У селі діють дитсадок, школа І–II ступенів, фельдшерський пункт, крамниця, поштовий пункт та бібліотека.

Нагору