Посмішка
.jpg)
Посмішка[1] (синоніми: насмішка, посміх) — невербальний елемент, при якому вираз обличчя, губ та очей часто відбиває іронію, насмішку (глузування, сарказм), і рідше — глум, знущання. Використовується для відтворення комунікативних намірів.
Конфігурація м'язів обличчя під час посмішки визначається трохи підійнятими куточками рота (одним чи обома), а також рухом, завдяки якому така конфігурація досягається[2]. Особливу роль у творенні посмішки відіграє погляд очей.
Мовна стилістика[ред. | ред. код]
Часом вживається помилково як синонім до слова усмішка, хоча насправді усмішка-посмішка це паронімічна пара[3].
За твердженням мовознавців, зокрема Олександра Пономарева, слово посмішка в основному своєму значенні пов'язане з поняттям глузування, кепкування і до нього пасують епітети іронічна, скептична, глузлива тощо, в той час, як слово усмішка навпаки — виражає насамперед доброзичливе ставлення[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Посмішка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Wierzbicka A. Emotions across languages and cultures: diversity and universals. — Cambridge, 1999. — P. 174
- ↑ Типологія помилок: підручник-монографія [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] / П. П. Куляс. — Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. — С. 56-57
- ↑ Пономарів О. Культура слова: мовностилістичні поради. — К.: Либідь, 1999. — С. 106
Джерела[ред. | ред. код]
- Махній М. Посмішка як культурний феномен [Архівовано 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх [Архівовано 5 березня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |