Правило Ваньє
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. (13 серпня 2023) |
Правило Ваньє — принцип, який було висунуто в 1840 році відомим французьким професором у області рахівництва Іполитом Ваньє. Згідно з цим правилом, бухгалтерський облік слід вести від імені фірми, а не власника, оскільки власник несе відповідальність щодо боргів фірми виключно в межах свого вкладу.
Рахунки фірми Ваньє розділяв на три групи:
- рахунки комерсанта (у цю групу входять рахунок капіталу і рахунок прибутків і збитків);
- рахунки цінностей, що знаходяться в господарстві і є об'єктами операцій;
- рахунки кореспондентів.
В історію бухгалтерського обліку цей принцип увійшов як правило обмеженої відповідальності власника, що відбилось на принципах побудови сучасних організацій (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство).
Джерела[ред. | ред. код]
- Большой бухгалтерский словарь. — Москва: Институт новой экономики, 1999.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |