Приймак Василь Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Приймак
 Солдат
Загальна інформація
Народження 8 січня 1983(1983-01-08)
Білокриниця
Смерть 23 травня 2015(2015-05-23) (32 роки)
Покровськ
Військова служба
Роки служби 2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування 66-й військовий мобільний госпіталь
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Приймак.

Васи́ль Яросла́вович Прийма́к (8 січня 1983(19830108) — 23 травня 2015) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив ЗОШ села Олієва, Зборівський технічний коледж, здобув фах електромонтера. 2001 року його призвали до армії, служив у львівській військовій частині, де й залишився на контрактній основі. Певний час проживав у селі Лопушани. 2008 року разом з частиною переведений до Жовкви. Під час служби отримав подяку, дві грамоти, відзначений медалями «15 років Збройним силам України» (2006) та «За 10 років сумлінної служби» (2011).

На фронт вирушив 25 січня 2015 року, солдат 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області.

Загинув 22 травня 2015 під Луганськом, за іншими даними — під Красноармійськом Донецької області — від кулі снайпера, коли з іншим вояком йшов на пост. Ще за іншими даними, 23 травня загинув у Покровську, за офіційними даними — застрелився у шпиталі Покровська.

Похований в селі Білокриниця.

27 травня 2015 року в Тернопільській області оголошено жалобу через загибель у бою із терористами під Луганськом сержанта Василя Приймака[1][2].

Без сина лишилися батьки Ярослав Іванович та мама Ольга Богданівна, без брата — дві сестри.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

  • У жовтні 2015 року в Білокриниці Василеві Приймаку відкрито меморіальну дошку
  • восени 2015-го у Оліївській школі відкрито пам'ятну дошку Василеві Приймаку

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ На Тернопільщині — День жалоби за загиблим в АТО Василем Приймаком. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 27 червня 2017.
  2. ↑ Приймак Василь Ярославович // Книга пам'яті. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
  3. ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 519 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Приймаку Василю Ярославовичу (посмертно)».

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Приймак_Василь_Ярославович&oldid=37122361