Прометей (видавництво)
Прометей — українське видавництво засноване 1946 у Баварії в Новому Ульмі (за іншою інформацією в Мюнхені[1]) періоду Мистецького українського руху (МУР). «Прометей» продовжував діяльність довоєнного львівського видавництва «Дешева книжка» (1935—1939), «Осередку видавничої допомоги масовій літературі» та часопису «Самоосвітник». Засновано журналістом зі Львова Романом Паладійчуком.
Історія видавництва[ред. | ред. код]
1948 року численні українці опинилися на території американської зони окупації у розташованих переважно навколо Мюнхена таборах для переміщених осіб (displaced persons, DP). Серед них були поети Леонід Лиман та Леонід Полтава що роздобули кириличні шрифти за допомоги Володимира Ярошевича з колишньої друкарні журналу «Дозвілля» та газети "Земля" з Плауена. У всій Баварії існувала єдина типографія з такими черенками. Американське військо з містечка, яке, за договором, мало відійти до радянської зони окупації, якраз відступило, а нові господарі мали от-от увійти. У цей короткий проміжок одчайдухи вихопили скарб і привезли на захід, до Регенсбурга а згодом до Нового Ульма.
Наявність друкарні відтак прискорила створення письменницької організації МУР.
«Прометей» опублікував три збірники МУРу та перший випуск альманаху літератури, мистецтва й критики з аналогічною назвою. Альманах мав такі рубрики: «Проза», «Поезія», «Критика», «Огляди та рецензії»[2].
Видавництво публікувало серію «Бібліотека новітньої літератури» (1946–1948), зокрема в якій з'явилися такі твори:[3]
- «Тигролови» Івана Багряного
- «Юність Василя Шеремети» Уласа Самчука
- «Старший боярин» Тодося Осьмачки
- «Еней і життя інших» Юрія Косача
- Двотомне видання творів Миколи Хвильового
- «Україна в огні й бурі революції» в 3-х томах (1943; 1950—1952) Ісаака Мазепи[1][2][3]
- «Підстави нашого відродження» (1946) Ісаака Мазепи[4]
- «Ферма тварин» в українському перекладі Ігоря Шевченка під псевдонімом «Іван Чернятинський» (Український став назагал першим перекладом цього знаменитого твору Джорджа Орвелла іноземною мовою)[5]
Рад запланованих видань, зокрема «Історія української літератури» Дмитра Чижевського та словники, не було реалізовано через розпад МУРу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дмитро Дроздовський: «Мандри» Ґ.Оруела до українського «Колгоспу тварин». (Перевірено 23 липня 2012)
- ↑ S., Tymoshyk, M. Istorii︠a︡ vydavnychoï spravy (вид. Vydanni︠a︡ druhe, vypravlene). Kyïv. ISBN 9789667821418. OCLC 897021243.
- ↑ У виданні Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — 624 с. — С. 280 серед опублікованих у «Прометеї» видань наводиться «Sonnetarium» Миколи Зерова, проте на обкладинці «Sonnetarium» зазначено: видавництво «Орлик», у вихідних даних видання міститься така інформація: Друковано технічними засобами вид-ва Орлик, Берхтесґаден, 1948.
Джерело[ред. | ред. код]
- «Прометей» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — 624 с. — С. 280.
- Як американці конфіскували український переклад Орвелла - Віра Агеєва
|
Це незавершена стаття про видавництво. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про компанію або підприємство Німеччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |