Прінчіпеса Марія (гідрокрейсер)
Прінчипеса Марія | ||
---|---|---|
Прінчипеса Марія (гідрокрейсер) | ||
Служба | ||
Тип/клас | гідрокрейсер | |
Належність | Румунське королівство Російська імперія | |
На честь | румунської принцеси Марії | |
Введено в експлуатацію | 1905 | |
На службі | 1905–1919 | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 4500 т | |
Довжина | 106 м | |
Ширина | 12,3 м | |
Висота | 5,7 м | |
Осадка | 7 м | |
Технічні дані | ||
Потужність | 6500 к.с. | |
Швидкість | 18 вузлів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 — 152-мм гармати Кане | |
Зенітне озброєння | 1 — 75-мм зенітна гармата | |
Авіація | 7 гідролітаків |
Прінчіпеса Марія — гідрокрейсер Чорноморського флоту Російської імперії, що був наданий урядом Румнського королівства в оренду Росії. «Прінчипеса Марія» є одним з п'яти колишніх вантажопасажирських кораблів (інші — «Дакія», «Румунія», «Імператор Троян», «Король Карл»), які Росія переобладнала для військових дій на Чорному морі.
Передісторія[ред. | ред. код]
У роки Першої світової війни до складу Чорноморського флоту Російської імперії входило близько 200 торгових суден, що підлягали мобілізації у разі війни. Такі судна, як правило використовувалися як транспорти, плавучі госпіталі, плавбази тощо. У 1916 році румунський уряд передає як союзну допомогу 5 вантажопасажирських пароплавів. Ці кораблі включають до складу Чорноморського флоту Російської імперії як посильні або поштові судна.
В бойовому складі флоту[ред. | ред. код]
У 1916 році керівництво флоту вирішило переобладнати дані кораблі у гідрокрейсери, які були надзвичайно потрібні в нових умовах війни. В умовах бойових дій проти німецького та турецького флотів даний корабель міг забезпечувати авіаційну морську розвідку та надання інформації (за допомогою авіації) про базування ворожого флоту. Після Лютневої революції в Росії у 1917 р. та розвалу російського імперського флоту і армії гідрокрейсер разом з іншими суднами перейшов під юрисдикцію УНР, а потім до складу флоту Української Держави П. П. Скоропадського. Хоча, варто зазначити, що у період Гетьманату даний корабель де-факто перебував під арештом німецьких військових. Уже в період урядування П. П. Скоропадського було прийнято рішення передати всі 5 кораблів назад урядові Румунії, що й було зроблено у 1918 році.
Внесок у війну[ред. | ред. код]
Дане судно разом з авіацією берегового базування та іншими гідрокрейсерами складали наявні сили російської морської авіації у Першій світовій війні.
Література[ред. | ред. код]
- Морская коллекция 4.1998. Российский Императорский Флот 1914—1917 гг.
- Норман Полмар. Авианосцы / Перевод с английского А. Г. Больных. — в 2-х томах. — М.: АСТ, 2001. — (Военно-историческая библиотека). — 7000 экз.
- Авианосцы. Выпуск 1: «Крылатые моряки России» Г. СМИРНОВ, В. СМИРНОВ, инженеры. Научный консультант напитан III ранга А. ГРИГОРЬЕВ Под редакцией командующего авиацией ВМФ, Героя Советского Союза генерал-полковника авиации А. А. Мироненко, Героя Советского Союза вице-адмирала Г. И. Щедрина. опубликовано в журнале «Моделист-Конструктор» № 10-1981.
|
|