Пучков Микола Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Пучков
Особові дані
Повне ім'я Микола Георгійович Пучков
Народження 30 січня 1930(1930-01-30)
Москва, СРСР
Смерть 8 серпня 2005(2005-08-08) (75 років)
Санкт-Петербург
Зріст 178 см
Вага 82 кг
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1950–1953
1953–1962
1962–1963
 
1949–1952
ВПС (Москва)
ЦСКА (Москва)
СКА (Ленінград)
Футбол
ВПС (Москва)
 
 
 
 
21 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1953–1963 СРСР 94 (0)
Нагороди і звання
Орден «Знак Пошани»  — 1957 Орден Трудового Червоного Прапора — 1971
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Микола Георгійович Пучков (рос. Николай Георгиевич Пучков; нар. 30 січня 1930, Москва, СРСР — пом. 8 серпня 2005, Санкт-Петербург, Росія) — радянський хокеїст, воротар. Олімпійський чемпіон.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Виступав за московські команди ВПС (1950–1953), ЦСКА (1953–1962) та ленінградський СКА (1962–1963). У складі столичних армійських клубів дев'ять разів здобував золоті нагороди у чемпіонатах СРСР. Другий призер 1954, 1957; третій — 1962. Всього у чемпіонатах СРСР провів 220 матчів. Володар кубка СРСР 1952, 1954–1956, 1961; фіналіст — 1951. За результатами сезону вісім разів обирався до символічної збірної (1954–1960, 1962).

З 1949 по 1952 рік провів 21 матч у чемпіонаті СРСР з футболу за ВПС.

Виступи у збірній

[ред. | ред. код]

У складі національної збірної був учасником двох Олімпіад (1956, 1960). У Кортіна-д'Ампеццо здобув золоту нагороду, а через чотири роки у Скво-Веллі — бронзову.

Чемпіон світу 1954, 1956; другий призер 1955, 1957–1959; третій призер 1960. На чемпіонатах Європи — шість золотих (1954–1956, 1958–1960) та одна срібна нагорода (1957). В 1959 році був визнаний найкращим воротарем турніру. На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 38 матчів, а всього у складі збірної СРСР — 94 матчі[1].

Тренерська діяльність

[ред. | ред. код]

У 1963–1973, 1974–1977, 1978–1980 та 2002 року очолював СКА (Санкт-Петербург). Під його керівництвом команда вперше в своїй історії здобула бронзову нагороду чемпіонату СРСР. Двічі брала участь у фіналах кубка СРСР (1968, 1971). Переможець кубка Шпенглера 1970, 1971. У обох турнірах армійська команда виявилася сильнішою за чехословацькі клуби («Дукла» та «Слован»).

На чемпіонаті світу 1972 року був помічником головного тренера збірної СРСР Всеволода Боброва.

В останні три роки свого життя працював старшим тренером дитячої хокейної школи команди СКА (Санкт-Петербург).

Нагороди та досягнення

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами «Знак Пошани» (1957) та Трудового Червоного Прапора (1971). Заслужений майстер спорту СРСР (1954) та заслужений тренер СРСР (1971).

Гравець

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
Нагороди Команда Кіл. Роки
Олімпійські ігри
Золото СРСР 1 1956
Бронза СРСР 1 1960
Чемпіонат світу
Золото СРСР 2 1954, 1956
Срібло СРСР 4 1955, 1957, 1958, 1959
Бронза СРСР 1 1960
Чемпіонат Європи
Золото СРСР 6 1954–1956, 1958–1960
Срібло СРСР 1 1957
Чемпіонат СРСР
Золото ВПС (Москва) 3 1951, 1952, 1953
Золото ЦСКА (Москва) 6 1955, 1956, 1958–1961
Срібло ЦСКА (Москва) 2 1954, 1957
Бронза ЦСКА (Москва) 1 1962
Кубок СРСР
Володар ВПС (Москва) 1 1952
Володар ЦСКА (Москва) 4 1954, 1955, 1956, 1961
Фіналіст ВПС (Москва) 1 1951

Особисті

[ред. | ред. код]
Нагороди Кіл. Роки
Найкращий воротар чемпіонату світу 1 1959
Символічна збірна СРСР 8 1954–1960, 1962

Тренер

[ред. | ред. код]
Нагороди Команда Кіл. Роки
Чемпіонат СРСР
Бронза СКА (Ленінград) 1 1971
Кубок СРСР
Фіналіст СКА (Ленінград) 2 1968, 1971
Кубок Шпенглера
Володар СКА (Ленінград) 2 1970, 1971

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всі матчі збірної СРСР на сайті Хоккейные архивы [1] [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]