Підгірне (Василівський район)
село Підгірне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Василівський район |
Тер. громада | Василівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA23040030130048461 |
Облікова картка | Підгірне |
Основні дані | |
Засноване | 1786 (238 років)[1] |
Населення | 925 осіб |
Площа | 53,664 км² |
Густота населення | 17,24 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71652 |
Телефонний код | +380 6175 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°26′9″ пн. ш. 35°21′51″ сх. д. / 47.43583° пн. ш. 35.36417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
30 м |
Водойми | р. Карачокрак |
Відстань до обласного центру |
59 км |
Відстань до районного центру |
8 км |
Найближча залізнична станція | Таврійськ |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71600, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Василівка, бульвар Центральний, 1 |
Карта | |
Мапа | |
|
Підгі́рне (до 1947 року — Карачокрак) — село в Україні, у Василівській міській громаді Василівського району Запорізької області. Населення становить 925 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Підгірненська сільська рада.
Село Підгірне розташоване за 59 км від обласного центру та 8 км районного центру, на березі річки Карачокрак. Вище за течією примикає село Широке, нижче за течією на відстані 1 км розташоване місто Василівка. Поруч пролягає автошлях міжнародного значення М18E105. За 8 км від села розташована найближча залізнична станція Таврійськ.
Село засноване 1786 року.
Станом на 1886 рік у селі Карачокрак Василівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 713 осіб, налічувався 148 домогосподарств[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», Підгірненська сільська рада об'єднана з іншими радами у Василівську міську громаду.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Василівського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Василівського району[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними [4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 868 | 93.84% |
російська | 52 | 5.62% |
вірменська | 2 | 0.22% |
румунська | 1 | 0.11% |
інші/не вказали | 2 | 0.21% |
Усього | 925 | 100% |
- ТОВ «Бекон-Січ».
- ВАТ «Василівський комбікормовий завод».
- Середня загальноосвітня школа I—II ст.
- ↑ ВРУ
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |