Пірникоза-голіаф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пірникоза-голіаф

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Рід: Пірникоза (Podiceps)
Вид: Пірникоза-голіаф
Podiceps major
(Boddaert, 1783)
Посилання
Вікісховище: Podiceps major
Віківиди: Podiceps major
EOL: 45512136
ITIS: 174492
МСОП: 22696596
NCBI: 555330

Пірникоза-голіаф[2] (Podiceps major) — вид водних птахів родини пірникозових (Podicipedidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Південній Америці. Трапляється в Чилі, Аргентині, Уругваї, Парагваї та на півдні Бразилії. Ізольований субареал знаходиться вздовж тихоокеанського узбережжя Перу. Мешкає на озерах, повільних річках та болотах.

Досить велика пірникоза. Тіло завдовжки 67–80 см. Вага близько 1600 грам. Верхня частина тіла чорного кольору. Голова попелясто-сіра з червонувато-карими очима. Шия та груди рудувато-коричневі. Черево — біле.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

У гніздовий період птахи трапляються у внутрішніх водоймах, у позашлюбний сезон спостерігаються також на морському узбережжі. Живе у змішаних зграях з іншими водними птахами. Живиться рибою, рідше водними комахами, молюсками і ракоподібними. Сезон розмноження триває з жовтня по січень, у Перу починається у вересні. Гніздиться невеликими колоніями. Гнізда облаштовує на плавучих або стаціонарних платформах з рослинних решток, які будують на мілководді. У кладці 3-5 яєць. За рік може бути два виводки.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • P. m. major, (Boddaert, 1783) — трапляється на більшій частині ареалу.
  • P. m. navasi, (Manghi, 1984) — живе в чилійських фіордах та в андському озері Янкіуе. У негніздовий період мігрує до морських районів, насамперед навколо острова Чилое біля західного узбережжя Чилі .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Podiceps major: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 15 липня 2020
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.