Радехівський повіт
| Округ | |
| Коронний край | .svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії
|
| Країна |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина
|
| Центр | Радехів |
| Створений | 1912 |
| Найбільші міста | Радехів, Лопатин |
Радехівський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі спочатку Королівства Галичини та Володимирії (1912-1918), а потім — Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина.
Приблизно збігається з територією Радехівського району Львівської області.
Територія повіту становила 1 125 км², населення — 68 508.
Адміністративний центр — місто Радехів, у якому мешкало близько 5 000 осіб.
Австро-Угорщина[ред. | ред. код]
Утворений 1912 року. До складу Радехівського повіту ввійшли вся Радехівська (від Кам'янського повіту) і Лопатинська (від Брідського або Бродівського повіту) судові округи. Вважався наймолодшим повітом Галичини[1].
ЗУНР[ред. | ред. код]
Повітовим комісаром був Олександер Росткович, інженер, управитель будівельної експозитури (колишній москвофіл). У зв'язку з великою територією повіту був призначений окремий повітовий комісар на Судовий округ Стоянів — Юрій Заремба, селянин. Головою Повітової УНРади і делегатом до УНРади обрали о. Степана Петрушевича, пароха в Холоєві (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) був обраний жандарм Стефан Обертає.[2]
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією[ред. | ред. код]
| Радехівський повіт | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Powiat radziechowski | |||||||||||
 | |||||||||||
| Повіт на мапі воєводства
| |||||||||||
| Країна |  Польща
| ||||||||||
| Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
| Адміністративний центр | Радехів | ||||||||||
| Населення: | 69 300 (1931) | ||||||||||
| Площа: | 1022 | ||||||||||
| Густота: | 68
| ||||||||||
| TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
| Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
| Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
| - | |||||||||||
Після окупації поляками Галичини включений у 1921 р. до новоствореного Тернопільського воєводства.
Радехівський повіт був розташований на північному заході воєводства. Межував із Волинським воєводством на півночі, зі Львівським на заході, а також повітами Тернопільського воєводства: на сході — з Бродівським, на півдні і південному сході — з Кам'янським.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
1 липня 1925 р. з повіту вилучені гміни (села) Руда Бродська, Монастирок Бродський, Станіславчик і Бордуляки і включені до Бродівського повіту[3].
1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Полове Радехівського повіту й утворено самоврядну гміну Тарнувка[4].
1 квітня 1930 р. вилучена частина сільської гміни Нивиці Радехівського повіту і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту[5], 15 червня 1934 р. — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик[6].
У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Радехівського у воєводстві Тарнопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року у Радехівському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).
Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]
- містечко Лопатин — місто з 1934 р.
- містечко Радехів — місто з 1934 р.
Сільські ґміни[ред. | ред. код]
Кількість:
1920—1925 рр. — 56
1920—1927 рр. — 52
1927—1934 рр. — 53
1934—1939 рр. — 9
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення[ред. | ред. код]
У 1939 році в повіті проживало 75 040 мешканців (50 745 українців-грекокатоликів — 67,62 %, 9 540 українців-латинників — 12,71 %, 3 795 поляків — 5,06 %, 2 795 польських колоністів міжвоєнного періоду — 3,72 %, 6 665 євреїв — 8,88 % і 1 500 німців та інших національностей — 2 %)[7].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 69 313 населення ніби-то було аж 25 427 (36,68 %) поляків при 39 970 (57,67 %) українців, 3 277 (4,73 %) євреїв і 583 (0,84 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), шематизмам та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
СРСР[ред. | ред. код]
27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області[8].
17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:[1]
- Радехівський — з міської ґміни Радехів та сільських ґмін Радзєхув, Стоянув, Холоїв і Віткув Нови;
- Лопатинський — з міської ґміни Лопатин та сільських ґмін Ляшкув, Оглядув, Сєнькув, Топорув і Щуровіце.
Третій Райх[ред. | ред. код]
Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Радехівський повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. 11 серпня 1941 року Кам'янко-Струмилівський, Радехівський та Сокальський повіти було підпорядковано Кам'янко-Струмилівському повітовому староству (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Kamionka-Strumilowa — «окружне староство і об'єднання гмін Кам'янка-Струмилова»). Очолював його окружний староста — крайсгауптман.
1 липня 1943 створено Радехівський та Сокальський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Radziechów, Sokal).
Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ігор Гілевич. Радехівщина // Львівська газета, 25.04.2013. Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 15 вересня 2013.
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Dz.U. 1925 nr 46 poz. 317 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Tarnówka w powiecie Radziechów w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 r. o zmianie granic gmin Niwice i Stanisławczyk w powiecie radziechowskim, województwie tarnopolskiem. [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów radziechowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 444 [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 62-64 — Вісбаден, 1983. — 205 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 2 жовтня 2016.
- ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 28 березня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Powiat: Radziechów [Архівовано 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Ігор Гілевич. Радехівщина // Львівська газета, 25.04.2013
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu radziechowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
