Ратманський Михайло Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ратманський Михайло Самійлович

Автопортрет, 1914 рік
Народився 1900
Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія
Помер 4 липня 1919(1919-07-04)
Трипілля, Київська губернія, Українська СРР
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська СРР
Діяльність політик, революціонер

Ратма́нський Миха́йло Самі́йлович (1900, Одеса, Одеське градоначальництво, Російська імперія — 4 липня 1919(1919-07-04), Трипілля, Київська губернія, Українська СРР) — один з організаторів комсомолу на Україні, комісар роти частин особливого призначення більшовиків.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1900(1900) року в Одесі в сім'ї робітника. Коли йому було 6 років, батько поїхав на заробітки в США. Почав підробляти з 10 років. З 1912 року працював у Києві в ювелірній майстерні. Познайомився з марксистами в 1915 році на заняттях у підпільному гуртку, член партії більшовиків з 1916 року. Керував нелегальним соціал-демократичним гуртком молоді. Після Лютневої революції, у 1917 році, був обраний до Київської ради робітничих депутатів, став членом ініціативної групи Київського комітету РСДРП(б) з організації молоді міста. У жовтні 1917 року став одним із засновників соціалістичного Союзу робочої молоді «3-й Інтернаціонал»[1]. Учасник збройних повстань у Києві в жовтні-листопаді 1917 і в січні 1918 року, громадянської війни в Україні. Був обраний депутатом на III Всеукраїнський з'їзд Рад[2], що відбувся в Харкові 6–10 березня 1919 року.

Загинув 4 липня 1919 року в бою з повстанцями отамана Зеленого в селі Трипілля (нині — Обухівський район, Київська область, Україна)[3].

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1926 році режисер Олександр Анощенко-Анод зняв фільм «Трипільська трагедія» (одна з перших ролей у кіно народної артистки УРСР Євгенії Петрової, у ролі Ратманського — Є. Тимофєєв).

Також про похід комсомольців створено кілька літературних творів:

За радянських часів на честь Ратманського було названо вулицю та провулок у Києві.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Серед перших організаторів соціалістичних союзів робочої молоді були: Василь Алексєєв, Оскар Ривкін, Петро Смородін (Петроград, Росія), Петро Делюсин, Михайло Дугачев, Микола Пеньков (Москва, Росія), Олександр Ситниченко, Михайло Ратманський, Захар Таран (Україна), Римма Юровская, Павло Зав'ялов (Урал), Сурен Шаумян, Джафар Бабаєв, Ольга Шатуновський, Борис Дзнеладзе і Аміко Кавтарадзе, Гукас Гукасян (Закавказзя), Мартін Закис (Латвія) і багато інших. (Всесоюзный Ленинский Коммунистический союз молодёжи — Большая советская энциклопедия [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]). (рос.)
  2. Миронец, 1977, с. 24..
  3. Большая советская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1969–1978. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]