Рафартарович Василь Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафартарович Василь Олексійович
Народився 21 грудня 1916(1916-12-21)
Бєлгород, Курська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Країна  Російська імперія
 Українська Держава
 СРСР
Місце проживання Львів
Діяльність різьбяр по дереву
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання підполковник
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Олексійович Рафартарович (нар. 21 грудня 1916, Бєлгород — пом. ?) — український радянський майстер різьблення по дереву.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1916 року в місті Бєлгороді (нині Росія). Член ВКП(б) з 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні, воював у зенітній артилерії, підполковник. Нагороджений орденами Червоної Зірки (26 жовтня 1955), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985); медалями «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За бойові заслуги» (20 червня 1949)[1].

З 1960 року жив і працював у Львові. Мешкав у будинку на вулиці Азовській, № 4[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Виготовляв круглу скульптуру з коріння дерева та художні вироби (жіночі прикраси). Серед робіт: «Паганіні», «Космонавт», «Танець Марса», «Дон Кіхот», «Освенцім», «Квазімодо».

Роботи майстра зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Львівському музеї етнографії та художнього промислу, Національному музеї у Львові, Музеї Олександра Пушкіна у Москві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рафартарович Василий Алексеевич / Память народа. (рос.)
  2. Мельник І. Від Зеленої до Снопківської // Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 261. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-617-629-076-6.

Література[ред. | ред. код]