Рашид бін Саїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рашид бін Саїд

Рашид бін Саїд (араб. راشد بن سعيد‎‎‎; д/н — 1032) — 1-й імам Третього імамату Оману.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з клану Яхмед племенної підгрупи Атік племені Азд (нащадків набатеїв або сабеїв). За материнською лінією був родичем клану аль-Харусі. Відомостей про нього обмаль. Здолав клан Харусі, що боровся за владу в Омані. Спирався на ібадитську школу в Рустаці, що призвело до конфлікту з ібадитською школою в Нізві, яка підтримувала клан Атік. Насолідком цьому стало повстання племен на півдні, які відокремилися.

Разом з тим Рашиду бін Саїду вдалося створити більш-менш централізовану державу. Головним напрямком стало звільнення півнчоі від влади Буїдів. Втім постійні війни проти племен, що були ворогами клану Яхмед не дозволили цього зробити. Помер 1032 року. Йому спадкував син Гафс бін Рашид.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Al-Salmi, Abdulrahman (2001) The Omani siyar as a literary genre and its role in the political evolution and doctrinal development of Eastern Ibadism, with special reference to the epistles of Khwarizm, Khurasan and Mansura, Durham theses, Durham University. Available at Durham