Реадмісія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реадмісія (від англ. to readmit — приймати назад) — це взаємні зобов'язання держав, які закріплюються у міжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, а також громадян третіх країн та осіб без громадянства, які незаконно прибули на територію однієї з договірних сторін, або, прибувши законно, втратили підстави для легального перебування.

Різновиди[ред. | ред. код]

Відмова від реадмісії своїх громадян — свідома політика деяких країн (наприклад, Китаю), які прагнуть до збільшення своєї діаспори за кордоном. Посольства таких країн відмовляються видавати своїм депортованим громадянам паспорти або свідоцтва на повернення. Ще проблематичнішим є повернення іноземців транзитних мігрантів.

Юридичні механізми[ред. | ред. код]

Механізм примусу держав до реадмісії — двосторонні та багатосторонні угоди. Їх підписання — один із пріоритетів міграційної політики Євросоюзу. Україна, у свою чергу, також прагне укласти такі угоди з країнами основними постачальниками нелегальних мігрантів до України і транзитних мігрантів до Євросоюзу.

Законодавчі параметри в Україні[ред. | ред. код]

В Україні усі параметри реадмісії окреслені у наказі Міністерства внутрішніх справ України № 158 від 16 лютого 2015 року «Про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб»[1]

Прецеденти в Україні[ред. | ред. код]

12 лютого 2018 року в рамках даної процедури як перший прецедент у державі до Польщі був переправлений Міхеіл Саакашвілі.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інструкція про реадмісію на сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  2. Польща прийняла Саакашвілі на підставі заяви про реадмісію ДМС /УНН, 12.02.2018/. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]