Редькович Павло Миколайович
| Редькович Павло Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
25 серпня 1992 Майдан | |
| Смерть |
31 серпня 2014 (22 роки) Георгіївка | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 ВДВ України | |
| Формування | ||
| Війни / битви |
Війна на сході України • Бої за Георгіївку | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Павло́ Микола́йович Редькович (нар. 25 серпня 1992, с. Майдан Ковельського району, Волинської області — † 31 серпня 2014, Георгіївка) — солдат Збройних сил України.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився Павло Редькович у селі Майдан. Закінчив загальноосвітню школу І ступеня, навчався в ЗОШ І-ІІ ступенів у сусідньому селі Новий Мосир, пізніше продовжив навчання в Луківському професійно-технічному училищі № 22. Після здобуття освіти у 2011 році був призваний до лав Збройних сил України, служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді у Львові. Після строкової служби вирішив залишитись у своїй військовій частині на контрактну службу.[1] З початком російської збройної агресії брав участь у бойових діях з перших днів війни, разом із підрозділом брав участь у боях за Луганський аеропорт.[2][3] 31 серпня 2014 року в бою в районі аеропорту Павло Редькович дістав поранення, і разом із товаришем, який намагався винести пораненого із зони обстрілу, потрапив у засідку й загинув.[2]
Удома в Павла Редьковича залишилися мати, молодший брат, сестра та наречена, батько героя помер за два роки до загибелі сина.[2]
Похований Павло Редькович на кладовищі в рідному селі Майдан 7 вересня 2014 року.[4]
Нагороди[ред. | ред. код]
23 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста й району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Олексія Тарасюка, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олександра Ярмолюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Павла Редьковича.[5][6]
31 серпня 2015 року, за рік після загибелі Павла Редьковича, у центрі його рідного села Майдан урочисто відкрито меморіальну дошку на честь полеглого героя — за участю голови районної адміністрації та голови районної ради, однокласників, родичів та бойових побратимів.[7][2] Під час відкриття меморіальної дошки урочисто вручено матері солдата орден «За мужність», яким нагороджено її сина, та подяку голови обласної адміністрації.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Важко знайти слова втіхи, коли зупиняється серце людини…. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
- ↑ а б в г ГРОМАДА СЕЛА НА КОВЕЛЬЩИНІ ВІДКРИЛА ГЕРОЮ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ
- ↑ а б На Волині відкрили меморіальну дошку Павлу Редьковичу
- ↑ Сьогодні у Ковелі — подвійні похорони[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Ковельщина вшанувала пам'ять волинян, які загинули під час антитерористичної операції на сході України[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 1 грудня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ !!!. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Старші солдати (Україна)
- Народились 25 серпня
- Народились 1992
- Померли 31 серпня
- Померли 2014
- Військовики 80-ї окремої десантної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Ковельського району
- Померли в Лутугинському районі
- Поховані в Ковельському районі