Ремезов Федір Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ремезов Федір Микитович
Народження7 червня 1896(1896-06-07)
Каслі, Єкатеринбурзький повітd, Пермська губернія, Російська імперія
Смерть6 червня 1990(1990-06-06) (93 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
Рід військсухопутні війська
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби19181959
Звання Генерал-лейтенант
КомандуванняЗабайкальський військовий округ
Орловський військовий округ
13-та армія
Північно-Кавказький військовий округ
56-та армія
Південно-Уральський військовий округ
45-та армія
Війни / битвиГромадянська війна в Росії
Друга світова війна
Нагороди
Орден Леніна — 1943Орден Леніна — 1945Орден Червоного Прапора  — 1938Орден Червоного Прапора  — 1942
Орден Червоного Прапора  — 1944Орден Червоного Прапора  — 1949Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Орден Червоної Зірки  — 1967
Орден Червоної Зірки  — 1986
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Фе́дір Мики́тович Ре́мезов (7 червня 1896(1896-06-07), Каслі, Пермська губернія — 6 червня 1990(1990-06-06), Ленінград) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938—1947).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 7 червня 1896 року в селищі Каслинського заводу, тепер Челябінської області. З 1918 року служба в Червоній армії. У 1919 році закінчив Вятські піхотні командні курси, а в 1921 році — Вищу тактико-стрілецьку школу комскладу РСЧА імені Комінтерна.

У роки Громадянської війни в Росії командував ротою, батальйоном в боях проти військ адмірала О. В. Колчака. Командував окремим батальйоном в 33-й Кубанській дивізії 9-ї армії, яка воювала проти армії генерала П. М. Врангеля. Після війни на штабних посадах. З квітня 1931 року командир стрілецького полку. В 1932 році проходив навчання у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. У липні 1937 року призначений командиром 45-ї стрілецької дивізії. З липня 1938 року призначений командувачем Житомирської армійської групи військ.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Ружинської виборчої округи № 34 Житомирської області.

З 1939 року — командувач Забайкальського військового округу. З червня 1940 року — командувач Орловським військовим округом.

7 липня 1941 року, через 2 тижні після початку Німецько-радянської війни, Ф. Н. Ремезов змінив на посту командувача 13-ї армією смертельно пораненого генерал-лейтенанта Філатова П. Ф.. В цей час 13-та армія вела в районі Мінська і Борисова важкі оборонні бої з 3-тю танковою групою генерала Гота. Ранком 12 липня 1941 року генерал-лейтенант Ремезов виїхав у війська для організації контрудару. По дорозі штабна машина командарма була обстріляна автоматниками ворога і Федір Микитович був поранений.

З 4 вересня по 18 жовтня 1941 року керував військами Північно-Кавказького військового округу. В жовтні Ф. Н. Ремезов призначений командувачем сформованої в окрузі 56-ї армії. Восени 1941 року армія обороняла Ростов-на-Дону, але під ударами сил противника вимушена була відійти на лівий берег Дону. У ході Ростовської наступальної операції армія Ремезова у взаємодії з 9-ю армією генерал-майора Ф. М. Харитонова звільнила Ростов-на-Дону.

З квітня 1942 року і до кінця війни генерал-лейтенант Ремезов — командувач 45-ю армією Закавказького фронту, яка виконувала завдання по прикриттю державного кордону з Туреччиною і охороні комунікацій в Ірані, куди радянські війська були введені згідно з договором 1921 року.

З 1945 року — начальник факультету Військової академії імені М. В. Фрунзе, заступник начальника Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського. З 1959 року у відставці.

6 червня 1990 року помер у Ленінграді.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Коллектив авторов. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — ISBN 5-86090-113-5.
  • Иванов С. П. Штаб армейский, штаб фронтовой. — М. : Воениздат, 1990.
  • Бирюзов С. С. Когда гремели пушки. — М. : Воениздат, 1961.
  • Ремезов Федір Микитович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 77.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 67.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]: газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Федір Микитович Ремезов // Червоне Полісся: газета. — Житомир, 1938. — № 127 (3991). — 5 червня. — С. 1.
  • Федір Микитович Ремезов // Червоне Полісся: газета. — Житомир, 1938. — № 132 (3996). — 11 червня. — С. 2.