Рене Родрігес Мартінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рене
Особисті дані
Повне ім'я Рене Родрігес Мартінс
Народження 14 вересня 1992(1992-09-14) (31 рік)
  Пікос, Бразилія
Зріст 174 см
Вага 71 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бразилія «Фламенго»
Номер 6
Юнацькі клуби
Бразилія «Пікос»
Бразилія «Спорт Ресіфі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2017 Бразилія «Спорт Ресіфі» 110 (1)
2017– Бразилія «Фламенго» 74 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 грудня 2019.

Рене Родрігес Мартінс (порт. Renê Rodrigues Martins, нар. 14 вересня 1992, Пікос) — бразильський футболіст, захисник клубу «Фламенго».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 14 вересня 1992 року в місті Пікос і почав займатися футболом в команді рідного міста. У 2011 році він перейшов в академію «Спорту» з Ресіфі. Саме в цьому клубі він дебютував на професійному рівні в 2012 році. 15 січня він вийшов у стартовому складі матчу чемпіонату штату Пернамбуку проти «Арарапіни». Команди зіграли внічию 1:1, а Рене відіграв без заміни всі 90 хвилин[1]. 19 травня того ж року дебютував у бразильській Серії A у домашньому матчі проти «Фламенго», вийшовши на заміну на 62 хвилині замість Тіагіньйо. Команди зіграли внічию 1:1[2].

З 2014 року Рене став твердим гравцем основного складу «Спорту». Цей сезон став найуспішнішим для гравця за весь період виступів за «Спорт» — з командою він завоював Кубок Нордесте (і, відповідно, путівку до розіграшу Кубка Лібертадорес 2015 року) і чемпіонат штату[3].

6 лютого 2017 року перейшов у «Фламенго». У перший рік допоміг команді виграти чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро і дійти до фіналів Кубка Бразилії і Південноамериканського кубка. У 2018 році зайняв з «Фла» друге місце в Серії A. Рене потрапив в символічні збірні по безлічі версій на позиції лівого латераля чемпіонату Бразилії 2018 року — серед них були Срібний м'яч і Craque do Brasileirão (версія Globo і КБФ)[4][5].

У першій половині 2019 року залишався незамінним гравцем основного складу «Фламенго». Виграв з командою чемпіонат штату, допоміг вийти в плей-оф Кубка Лібертадорес. У серпні місце в основі зайняв перейшовший з мадридського «Атлетіко» Філіпе Луїс, тому Рене став потрапляти до складу рідше. Він не зіграв у фінальному матчі Кубка Лібертадорес, в якому його партнери обіграли аргентинський «Рівер Плейт» з рахунком 2:1, принісши «червоно-чорним» першу перемогу в цьому турнірі за 38 років[6]. Однак за загальною кількістю проведених матчів у переможній кампанії Рене залишився серед лідерів — 10 ігор. Він став першим уродженцем штату Піауї, який виграв Кубок Лібертадорес[7][8].

Також Рене допоміг своїй команді стати чемпіоном Бразилії[9]. Станом на 18 грудня 2019 року відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро 74 матчі в національному чемпіонаті.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012 Бразилія «Спорт Ресіфі» A+ПЕР 13+15 0+1 КБ 1 0 - - КН 0 0 29 1
2013 Б+ПЕР 1+2 0 КБ 0 0 - - КН 2 0 5 0
2014 A+ПЕР 38+11 0 КБ 1 0 ПАК 2 0 КН 7 0 59 0
2015 A+ПЕР 35+9 1+0 КБ 6 1 ПАК 4 0 КН 10 2 64 4
2016 A+ПЕР 23+13 0 КБ 0 0 ПАК 0 0 КН 9 2 45 2
2017 A+ПЕР 0+1 0 КБ 0 0 - - КН 1 0 2 0
Усього за «Спорт Ресіфі» 161 2 8 1 6 0 29 4 204 7
2017 Бразилія «Фламенго» A+КАР 17+7 0+1 КБ 3 0 КЛ+ПАК 3+2 0 ПЛ 2 0 34 1
Усього за кар'єру 185 3 11 1 11 0 31 4 238 8

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Фламенгу»: 2019, 2020
«Спорт Ресіфі»: 2014
«Спорт Ресіфі»: 2014
«Фламенгу»: 2017, 2019, 2020, 2021
«Фламенгу»: 2019
«Фламенгу»: 2020
«Фламенгу»: 2020, 2021

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Araripina vs. Sport Recife - 15 January 2012 (англ.). soccerway.com. 15 січня 2012. Процитовано 6 грудня 2019.
  2. Sport Recife vs. Flamengo - 19 May 2012 (англ.). soccerway.com. 19 травня 2012. Процитовано 6 грудня 2019.
  3. Lateral-esquerdo do Flamengo é atacado e chamado de 'paraíba' nas redes sociais (порт.). Diario de Pernambuco. 25 липня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  4. Prêmio Brasileirão 2018: confira os vencedores do ano (порт.). Бразильська конфедерація футболу. 3 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  5. Igor Resende (3 грудня 2019). Bola de Prata: veja como ficou a seleção do Campeonato Brasileiro (порт.). ESPN. Процитовано 6 грудня 2019.
  6. ¡Flamengo campeón de la CONMEBOL Libertadores 2019! (ісп.). КОНМЕБОЛ. 23 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  7. Matheus Dantas (5 листопада 2019). Renê participa ofensivamente e mantém 'pegada' no Flamengo (порт.). Lance!. Процитовано 6 грудня 2019.
  8. Com título do Flamengo sobre o River Plate, Renê é o 1º piauiense a conquistar a Libertadores (порт.). Globo. 25 листопада 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  9. Flamengo é campeão brasileiro e se torna primeiro time desde 1963 a ganhar Nacional e Libertadores no mesmo ano (порт.). Globo. 24 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]