Рудь Микола Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудь Микола Данилович
Народився 9 травня 1912(1912-05-09)
Олександрівка, Зачепилівська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 22 жовтня 1989(1989-10-22) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність письменник, поет
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Мова творів українська
Членство Молодняк
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Червоної Зірки

Мико́ла Дани́лович Рудь (9 травня 1912, с. Олександрівка, Зачепилівська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія — 22 жовтня 1989, Київ) — український поет і прозаїк.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1912 року в селі Олександрівка Зачепилівської волості Костянтиноградського повіту в багатодітній хліборобській сім'ї.

Закінчив Зачепилівську семирічку. В 1929 році вступає до Красноградського педтехнікуму. Не отримавши місця в гуртожитку і талонів у студентську їдальню, він залишив педтехнікум і подався на Донбас. У тридцяті роки був членом літературної організації «Молодняк».

В 1936 році з'являється перша книжка Миколи Рудя — віршована збірка «Найближче». З повоєнного доробку відомі книжки «На Поділлі», «Час клопоту і сподівань», «Гомін до схід сонця», «Синій птах», «Дивень».

Помер Микола Данилович у Києві 22 жовтня 1989 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • За заслуги в розвитку літератури і в зв'язку з семидесятиріччям від дня народження нагороджений орденом Дружби народів.

Біблігографія[ред. | ред. код]

Друкувався з 1930 року. Збірка поезій «Найближче» (1936), «Слово після бою» (1947), «Чобітки», «Рідні вогні» (1950), «Граніт Сталінграду» (1951), «Донецькі зорі» (1958), «Грім на зелене гілля» (1960); книга нарисів, оповідань, повістей; роман-трилогія «Боривітер» (1964).

Література[ред. | ред. код]