Рябченко Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябченко Микола Андрійович
Народився 1 травня 1941(1941-05-01) (83 роки)
місто Катав-Івановськ, тепер Челябінської області, Російська Федерація
Країна  СРСР
 Україна
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Auezov South Kazakhstan State Universityd (1963)
Знання мов російська
Заклад Q12570688?, Q12561941?, Q109476561?, Q109476561?, Подільський цемент і Криворізький цементний завод
Партія КПРС, Партія регіонів
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
заслужений вчитель України Заслужений працівник промисловості України

Микола Андрійович Рябченко (1 травня 1941(19410501), місто Катав-Івановськ, тепер Челябінської області, Російська Федерація) — український діяч, голова правління ВАТ «Криворізький цементно-гірничий комбінат» Дніпропетровської області. Народний депутат України 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині керівника тресту «Уралцемент» Андрія Петровича Рябченка.

У 1958—1963 роках — студент Казахського технологічного інституту, інженер-технолог промисловості будівельних матеріалів.

У 1963—1968 роках — електрослюсар Чимкентського цементного заводу; майстер обпікання, начальник цеху пиловловлювання, начальник цеху помолу Семипалатинського цементно-шиферного комбінату Казахської РСР.

У 1968—1970 роках — начальник цеху випалювання, головний технолог Старооскольського цементного заводу Бєлгородської області РРФСР.

У 1970—1973 роках — головний інженер Теплоозерського цементного заводу Хабаровського краю РРФСР.

Член КПРС з 1971 до 1991 року.

У 1973—1978 роках — заступник головного інженера Старооскольського цементного заводу Бєлгородської області РРФСР.

У 1978—1983 роках — головний інженер, директор Кам'янець-Подільського цементного заводу Хмельницької області.

З 1983 року — генеральний директор Криворізького цементно-гірничого комбінату; голова правління відкритого акціонерного товариства «Криворізький цементно-гірничий комбінат» Дніпропетровської області.

18.03.1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур, 46,63 % голосів, 6 претендентів. Входив до групи «Промисловці» (голова групи) фракції «Нова Україна». Голова підкомісії Комісії ВР України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

Був членом правління об'єднання «Нова Україна». Пізніше став членом Партії регіонів.

З 1997 року — член спостережної ради міждержавного концерну «Цемент» від України. Член правління промислової групи УСПП міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • медаль «За доблесну працю» (1970)
  • медаль «За заслуги перед містом» (1999)
  • заслужений учитель України (1993)
  • заслужений працівник промисловості України (.03.2002)[1]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]