Сава Мркаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сава Мркаль
Народився1783[1][2][…]
Sjeničakd, Військова границя, Австрійська імперія
Помер1833[1][2][…]
Відень, Австрійська імперія
КраїнаХорватія
Діяльністьмовознавець, філолог, письменник, чернець, педагог, поет
Галузьмовознавство[4] і філологія[4]
Alma materБудапештський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мовсербська[1]

Сава Мркаль (серб. Сава Мркаљ / Sava Mrkalj; *1783, Сєнічак — †1833, Відень) — сербський мовознавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в містечку Сєнічак у Кордуні, на території сучасної Хорватії, що на той час була частиною Ерцгерцоґства Австрійського. Його батьки були сербами. Закінчив вищу школу в Заґребі, а згодом і Університет у Пешті, де здобув звання Humanitatis et Philosophiæ Doctor. Найбільш відомий завдяки спробі реформування літературної сербської мови (перед Вуком Караджичем). У своїй праці Сало дебелога јера либо азбукопротрес (укр. Сало товстого єра або ж азбучні перестановки) (Буда, 1810) він запропонував скоротити сербську абетку з 42 до 26 літер.[5]

Його пропозиції сприйняли як надто радикальні і гостро розкритикували, адже первинну кирилицю ще з часів її винайдення у IX столітті використовувала Сербська православна церква. Сам же Мркаль після такої хвилі критики з боку церковної єрархії, аби засвідчити свою вірність православ'ю, вирішив постригтися в ченці (1811), проте розчарований чернечим життям він покинув монастир 1813 року. 1817 року він відмовився від своєї пропозиції реформування абетки у праці під назвою Палінодія (або На захист товстого єра).[5]

Згодом Мркаль занепав духом і 1827 року потрапив до психіатричної лікарні у Відні.[5] 1833 року він помер.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118584634 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Faceted Application of Subject Terminology
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б в Butler, Thomas J. (Winter, 1969) Jernej Kopitar's Role in the Serbian Language Controversy. The Slavic and East European Journal, Vol. 13, No. 4. pp. 482
  • Мала Енциклопедија Просвета — Општа Енциклопедија (М-Ш). Издавачко предузеће «Просвета», Београд 1959.
  • Гојко Николиш: Сава Мркаљ — повијест о једном страдалнику, «Просвјета», Загреб 1980.
  • Сава Мркаљ: Песме и списи, СКД Сава Мркаљ", Топуско, 1994. приредио Жарко Ружић.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сава_Мркаль