Савенков Іван Тимофійович

Савенков Іван Тимофійович
Народився	20 червня 1846(1846-06-20) Маріуполь, Маріупольський грецький округ, Російська імперія
Помер	1 вересня 1914(1914-09-01) (68 років) Красноярськ, Єнісейська губернія, Російська імперія
Поховання	Троїцьке кладовищеd
Країна	Російська імперія
Діяльність	археолог, шахіст
Alma mater	фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Знання мов	російська
Медіафайли у Вікісховищі

Іван Тимофійович Савенков (20 червня 1846, Маріуполь — 1 вересня 1914 році, Красноярськ) — російський педагог, археолог, шахіст, музейний робітник.

Біографія

Народився 1846 року в Маріуполі в купецькій сім'ї. На початку 1850-х років сім'я переїхала до Іркутська. Після закінчення іркутської міської гімназії в 1865—1871 роках навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету.

Педагогіка

Меморіальна табличка на колишній будівлі семінарії у Красноярську

Повернувшись до Сибіру, Савенков починає працювати вчителем Красноярської гімназії. Викладає математику, фізику та природознавство. Після відкриття 1873 року учительської семінарії у Красноярську стає її директором і керує нею протягом 20 років. Проводив з учнями екскурсії на околицях Красноярська, в тому числі на Стовпи. Екскурсійний метод для Сибіру на той час був новаторським.

Педагогічні праці

Книги:

• «Досвід настанови випускним вихованцям учительських семінарій, початківцям учителям та вчителькам. Про найголовніші обов'язки народного вчителя». Вперше опублікована в газеті «Єнісейські єпархіальні відомості»(№ 6-7 за 1891 рік та № 4-6 за 1892 рік).
• «Збірник питань з навчально-виховної практики у початковому училищі» (1888). Створений наставниками та вчителями семінарії для вихованців вчительських семінарій, вчителів-початківців та вчительок народних шкіл. Збірник був першим у Росії виданням для вчителів початкової школи. За редакцією Савенкова опубліковано 1893 року як додаток до «Єнісейських єпархіальних відомостей».
• «Вчитель російської народної школи та її обов'язки. Дидактичний збірник/Упорядник: Ів. Савенков». Варшава: Друкарня Варшавського навчального округу, 1900. — 526 с.

Театр

Савенков заснував у Красноярську Товариство драматичного мистецтва. Був актором та режисером Красноярського театру.

Відігравав роль городничого в «Ревізорі» М. В. Гоголя, Нещасливцева у «Лісі» А. М. Островського . Майстерно декламував, складав вірші, п'єси для дітей.

Іван Тимофійович 22 роки виступає на Красноярській сцені у відповідальних ролях і виконує з великим успіхом. Будучи знавцем сцени, він був чудовим режисером ", — писав «Єнісейський листок» 14 листопада 1893 року.

Шахи

У 1868 році Савенков заснував шаховий гурток у Красноярську. Близько 4 років знадобилося йому, щоб створити своєрідну шахову «азбуку Морзе». За допомогою цифрового коду Савенкова відбувся телеграфний матч між командами Красноярська та Санкт-Петербурга з 11 листопада (за старим стилем) 1886 по травень 1888 року. Красноярці перемогли у цьому матчі з рахунком «1,5:0,5»

Савенков був знайомий з шахістом М. І. Чигоріним, полягав із ним у листуванні. У журналі «Шаховий огляд» (1893) були опубліковані прислів'я і приказки Савенкова, пов'язані з шахами.

В «Етнографічному огляді» (1905, № 1) опубліковано його великий нарис, де є відомості про шахову гру у сойотів та інших народностей Північної та Середньої Азії. Золотопромисловець А. П. Кузнєцов допоміг Савенкову отримати від етнографа Є. К. Яковлєва відомості про шахів у сойотів, а торговопромисловець Г. П. Саф'янов дістав неповний комплект фігур.

Деякі з партій Савенкова публікувалися в Нью-Йорку, в журналі «Інтернешнал чес мегезін», що видається Стейніцем.

Спорт

Савенков був добрим спортсменом. Найкращий стрілець міста. Пловець, гімнаст. У Красноярську завдяки йому набули розвитку гімнастичні вправи та спортивні ігри.

Археологія

Під час шкільних екскурсій Савенков захоплюється геологією та археологією, створює топографічний нарис околиць Красноярська, який потім стане відправною працею для всіх геологів Сибіру. У 1886 році видає роботу про геологічну будову околиць Красноярська.

У 1883 році при черговій екскурсії в глибокій промові недалеко від села Ладейки Савенков знайшов кам'яну зброю. В 1884 проводить археологічні дослідження в селах Ладейки, Няша, Базаїха, Собакине.

У серпні 1884 року Савенков розпочинає археологічні дослідження Афонтової гори, де вивчив близько півтори тисячі предметів палеоліту. Вперше в археології виявив лекало для закруглення скребків.

У 1884 вступає в члени Східно-Сибірського відділення Російського географічного товариства (РГО), і отримує від нього 100 рублів на дослідження стоянок на околицях Красноярська і наскельних малюнків по річках Мане і Колбе.

У листопаді 1884 року Савенков виїхав до Іркутська, де зробив у Розпорядчому комітеті Східно-Сибірського відділення РГО доповідь, присвячену археологічним дослідженням у районі Красноярська. Після доповіді суспільство вирішило подвоїти фінансування досліджень Савенкова. Головною проблемою була відсутність спеціалістів та книг з археології. Взимку 1884 року Савенков вивчає книги з археології, надіслані йому з Мінусинського краєзнавчого музею.

Після початку розкопок на Афонтовій горі Савенков припиняє свою діяльність у Народному театрі. Було відлучено від церкви за свої археологічні дослідження.

10 липня 1885 року в Красноярськ для досліджень Афонтової гори з Іркутська прибуває І. Д. Черський.

У 1885 році Савенков проводить 500-кілометрову археологічну експедицію по Єнісею і його притоками.

В серпні 1892 року виступив із доповіддю на Міжнародному антропологічному конгресі у Москві.

У 1893 році Савенкова переводять інспектором народних училищ до Варшави. У 1901 році йому вдається піти у відставку та переїхати до Москви. Він починає працювати уповноваженим з управління рудниками у золотопромисловця Івана Ігнатовича Некрасова(місто Канськ).

З 1907 до 1911 року Савенков управляє Мінусинським краєзнавчим музеєм, веде археологічні дослідження біля Хакасії, в Мінусинському повіті.

Весною 1912 року через хворобу дружини їде з Мінусинська до Красноярська. Видає книгу «Образотворче мистецтво на Єнісеї». За цю працю Савенков отримав диплом члена-кореспондента Академії наук.

Дружина Савенкова — Катерина Іванівна Батуріна — перша жінка в Красноярську, яка надійшла на державну службу.

У 1913 році помирає дружина, сам Савенков тяжко хворіє на тиф. Російський комітет Академії наук для вивчення Середньої та Східної Азії виділяє йому 800 рублів.

Влітку 1914 року у районі нафтових складів Нобеля починаються останні розкопки Савенкова на Афонтовій горі. У ніч із 31 серпня на 1 вересня І. Т. Савенков помер від серцевого нападу в лікарні Червоного Хреста, куди його привезли з розкопок. Похований на Троїцькому цвинтарі Красноярська.

Різне

Василь Суріков. Степан Разін

А. Р. Шнейдер у своїх спогадах 1926 року повідомляв, що Василь Суріков зробив із Савенкова олівцевий малюнок для голови Степана Разіна. М. П. Макаров та Е. Ю. Невідомих у статті «Невтомний дослідник старовин» вважають ці відомості недостовірними. На їхню думку моделлю для Сурікова був син Івана Тимофійовича — Тимофій Іванович Савенков.

У 2012 році головна (відома на сьогодні, тобто видана) праця Савенкова «Про древнє образотворче мистецтво на Єнісеї» була перевидана (репринтом) видавництвом «Тренд» (Красноярськ) та презентована широкому загалу на КРЯКК-2012 (Красноярському ярмарку).

Див. також

• Афонтова гора

Література

• Штенберг Л. Я. «Іван Тимофійович Савенков». Збірник Музею антропології та етнографії. Т.3. Петроград, 1916
• Ауербах Н. До. «Перший період археологічної діяльності І. І. Т. Савенкова». Щорічник Державного музею ім. н. М, Мартьянова. т.е. VI. 1928 р.
• І. Барашков " Шахи в СРСР ". № 1 січень 1951. С.23-24
• Крогіус Н. «До історії шахів у Сибіру».// Сибірські вогні. № 5, 1961