Савинці (Гайсинський район)
село Савинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Гайсинський район |
Громада | Тростянецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA05040250170042212 |
Основні дані | |
Засноване | 1680 (344 роки) |
Населення | 1022 |
Площа | 3 км² |
Густота населення | 340,67 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24335 |
Телефонний код | +380 4343 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°28′39″ пн. ш. 29°03′16″ сх. д. / 48.47750° пн. ш. 29.05444° сх. д.Координати: 48°28′39″ пн. ш. 29°03′16″ сх. д. / 48.47750° пн. ш. 29.05444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
191 м |
Найближча залізнична станція | Демківка |
Відстань до залізничної станції |
15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24300, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Тростянець, вул. Соборна, 77 |
Карта | |
Мапа | |
|
Сави́нці — село в Україні, у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. До 2020 року — центр Савинецької сільської ради Тростянецького району, з 2020 року у складі Тростянецької територіальної громади. Населення становить 778 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село знаходиться у верхів'ї річки Бережанка, на якій зберігся дерев'яний млин на відстані 25 км від центру громади Тростянця та 15 км від залізничної станції Демківка.
Історія[ред. | ред. код]
За переказами, колись на місці сучасного села Савинці був ліс і чагарники, де на південно – східній його частині, у Верхній балці, з двома синами поселився Сава Осадчук: втікач, що не стерпів панського гніту, вбив поляка-прикажчика і сам із синами втік у ліс. Від імені діда Сави і походить назва села Савинці. В історичних джерелах перші згадки про село датуються XVI століттям.
Існують перекази, що в урочищі «Діди», в Гайдамацькому яру, що є на місці сучасних полів між селами Ілляшівка і Китайгород, в лісі були сховища гайдамаків-повстанців, які вели боротьбу з польською шляхтою в другій половині XVII століття на Поділлі. Жителі села допомагали гайдамакам.
Село на той час було у володінні графа Потоцького, який пізніше продав землі панам Сабанським та Бжозовським. Палац родини Бжозовських у селі не зберігся.
На початку XIX століття село входило в склад Брацлавського уїзду. Через село проходив тракт Варшава — Одеса, обабіч якого (за наказом цариці Катерини II з обох боків було висаджено липи, частина яких збереглася до цього часу і є природньою історичною пам'яткою. У лютому 1821 року та листопаді 1822 року через село проїжджав і зупинявся на короткочасний відпочинок Олександр Пушкін, який їхав у місто Тульчин до керівника Південного товариства декабристів Павла Пестеля. Є в селі криниця, з якої пив воду сам Олександр Пушкін.
Споконвіку селяни займалися землеробством та скотарством, окремі жителі займалися ремісництвом: ковальською справою, чоботарством, кравецтвом. Звідси і пішли прізвища Коваль, Гончар, Кушнір, Шевчук, Швець, Кравчук, Мельник, які є розповсюдженими на території села і нині.
До Жовтневої перевороту в Савинцях розміщувалось волосне управління, яке представляло владу в семи навколишніх селах: Капустянах, Іляшівці, Красногірці, Китайгороді, Козинцях, Соколівці.
Єдиним навчальним закладом в дореволюційному селі була церковно–приходська школа.
У 1929 році в селі організовано колгосп імені Петровського, у 1934 році створено другий колгосп імені Чкалова. 20 грудня 1957 року за рішенням обкому партії колгосп імені Петровського перейменований у колгосп «Шляхом Леніна», що обробляв 3400 га землі, в тому числі 2700 га ріллі, видавалась газета.
У січні 1958 року господарства двох колгоспів було об’єднано в одну укріплену артіль-колгосп «Шляхом Леніна». Пізніше, під час впровадження земельної реформи у 1992 році господарство отримало нову назву КСП «Савинецьке».
У 2000 році господарство отримало статус приватного підприємства і на його основі утворилися нові невеликі підприємства: ПСГП «Савинецьке», ТОВ «Агролан», СТОВ «Довжок», ТОВ «Китайгородське-К», ППАФ «Вікторія» та дрібні фермерські господарства «Каштан» і «Козар».
У радянські часи населення села становило 1325 осіб.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Тростянецької селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[2].
Соціально-економічна сфера[ред. | ред. код]
У селі діє загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, дитячий дошкільний навчальний заклад, спортивний комплекс, будинок культури, бібліотека.
Працює приватне сільськогосподарське підприємство «Савинецьке».
Відомі особи[ред. | ред. код]
Уродженцями села є
- Грубий Тимофій Омелянович (1912—2005) —радянський військовик, повний кавалер ордена Слави.
- Мазур Трифон Григорович (1919—1998) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Ставок на річці Бережанка
-
Автобусна зупинка
-
Пам'ятник воїнам-односельчанам
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела[ред. | ред. код]
- Савинці // Тростянецька селищна територіальна громада
Література[ред. | ред. код]
- Са́винці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 627
Посилання[ред. | ред. код]
- Sawińce (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 347. (пол.)
- andy-travel.com.ua
- Історія міст і сіл УРСР
- Загальна інформація
- Школа
- Дитячий садок
- Спорткомплекс
- Сільгосппідприємство
|
|
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |