Савченко Марія Харитонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.
Савченко Марія Харитонівна
Народилася 14 (27) квітня 1913
Токарі, Лебединська міська рада, Сумська область
Померла 12 травня 2005(2005-05-12) (92 роки)
Лебедин, Сумська область, Україна
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Національність українка
Діяльність державна діячка, політична діячка
Alma mater Маловисторопський с/г технікум
Посада Депутат ВР УРСР
Партія ВКП(б)
Нагороди
медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть»
Заслужений працівник сільського господарства Української РСР

Марія Харитонівна Савченко (нар. 27 квітня 1913, Токарі — пом. 12 травня 2005, Лебедин) — новатор колгоспного виробництва, завідувачка молочнотоварної ферми колгоспу імені Леніна Лебединського району Сумської області. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1958). Заслужений працівник сільського господарства УРСР (1973). Депутат Верховної Ради УРСР 2—10-го скликань. Член ЦК КПУ в 1954—1981 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 14 [27] квітня 1913(19130427) року в селі Токарях (зараз Лебединський район Сумської області, Україна) в селянській родині. Закінчила курси лікнепу.

У 1929—1936 роках працювала на польових роботах в колгоспі «Червона зоря» (пізніше — колгосп ім. В. І. Леніна Лебединського району), у 1936—1941 роках — телятницею, у 1944—1961 роках — дояркою.

Під час Другої світової війни брала участь в евакуації великого стада корів племінної Лебединської породи до Вольського району Саратовської області.[1]

1947 року Марія Савченко отримала від кожної з 8 закріплених за нею корів по 5810 кг молока, і їй було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Наприкінці 50-х років вона довела надої молока до 8905 кг від однієї корови і була вдруге удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці (26.02.1958).

З 1962 року — завідувачка молочнотоварної ферми колгоспу імені Леніна Лебединського району Сумської області. Виступала ініціатором соціалістичного змагання серед тваринників області за 5-тисячні надої молока.

Освіта середня спеціальна. 1966 року закінчила Маловисторопський сільськогосподарський технікум Лебединського району Сумської області.

Померла 12 травня 2005 року.[2]

Член ВКП(б) з 1945 року. Делегат 20-22-го з'їздів КПРС. Делегат 16, 18-23-го з'їздів КП України. Член ЦК КП України (з 1954 року). Депутат Верховної Ради Української РСР 2—10-го скликань.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У 1951 році художниця Ольга Крилова написала портрет Героїні[3];
  • У 1961 році портрет Героїні[4], та у 1974 році картину «Доярка Марія Савченко з ученицею» написав художник Борис Колесник[5];
  • На батьківщині Марії Савченко, біля санаторію «Токарі», встановлено бронзове погруддя[6];
  • Поряд з фермою, де вона працювала, було відкрито музей Марії Савченко[7];
  • 27 квітня 2013 року, згідно з Постановою Верховної Ради України, на державному рівні відзначено 100-річчя від дня народження Марії Харитонівни Савченко;
  • Сесією Сумської обласної ради від 29 жовтня 2021 року прийняте рішення про присвоєння (посмертно) Марії Харитонівні Савченко звання «Почесний громадянин Сумської області».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Герой Социалистического Труда — это звучит гордо!. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 19 вересня 2012.
  2. ↑ Савченко Марія Харитонівна померла 12 травня 2005 р. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 19 вересня 2012.
  3. ↑ Крилова Ольга Іллівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 239.
  4. ↑ Колесник Борис Панасович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 213.
  5. ↑ Л. М. Гутник. Колесник Борис Опанасович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
  6. ↑ Про затвердження списку пам'ятників мистецтва, історії та археології Української РСР (укр.)
  7. ↑ Ферма роздору

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я 
Двічі Герої • Тричі Герої
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Савченко_Марія_Харитонівна&oldid=40130121