Сантагано-Горчакова Олександра Олександрівна
| Сантагано-Горчакова Олександра Олександрівна | |
|---|---|
| Баронеса фон Мезенкампф | |
 | |
| Псевдо | Горчакова, за чоловіком |
| Народилася |
24 січня (5 лютого) 1842 Зміївський повіт, Харківська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Померла |
25 березня (7 квітня) 1913 (71 рік) Київ, Російська імперія |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | співачка (сопрано), педагог |
| Відома завдяки | викладач Школи Миколи Тутковського |
| Знання мов | російська |
| Титул | Баронеса |
Олекса́ндра Олекса́ндрівна Сантага́но-Горчако́ва (нар. 5 лютого (24 січня) 1842, Гнилище (нині в складі с. Нижній Бишкин), Харківщина — † 7 квітня (25 березня) 1913, Київ) — українська співачка (лірико-колоратурне сопрано), акторка, перекладачка і педагог. Баронеса.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походила з заможної родини обрусілих німців, що осіли на Харківщині (маєток Гнилище).[1]
Музиці навчалась в Полтаві у Алоїза Єдлічки. Закінчивши Смольний інститут в Петербурзі, вона у 1865 проти волі батьків виїхала до Італії, де навчалась професійному співу.
1867—1871 — солістка Київської опери.
У кінці 1870 — на початку 1880-х гастролювала з власною трупою в Італії (1874 поставила в Мілані оперу «Іван Сусанін» М. Глинки).
Рано залишивши сцену, стала знаним вокальним педагогом. Викладала спів в Одеському музичному товаристві, Московському філармонічному училищі. Останні 16 років життя викладала спів у Музичній школі Миколи Тутковського в Києві.
Серед її учнів — Л. В. Собінов, Л. О. Улуханова, М. А. Янса, С. М. Мирович, сестри С. І. Друзякіна і М. І. Закревська.
Брала участь у музично-громадському житті Києва.
Історична подія[ред. | ред. код]
8 листопада (27 жовтня) 1867 року відбувась історично перша вистава Київської опери — опера «Аскольдова могила» Олексія Верстовського, головну роль в якій (роль Надії) виконала Олександра Сантагано-Горчакова.[2]
Твори[ред. | ред. код]
Перекладала оперні лібрето (у тому числі лібрето опер «Іван Сусанін» — італійською, «Кармен» — російською): загалом російською мовою — 99 й італійською мовою — 9 творів.
Написала багато оригінальних драматичних творів і романсів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Київ музичний / Микола Максимович Гордійчук. — К.: Наукова думка, 1982. — С. 39
- ↑ Національна опера України святкуватиме свій ювілейний 150-й театральний сезон. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сантагано-Горчакова Олександра Олександрівна / І. М. Лисенко [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]leksika.com.ua
- Житловий будинок 1876, в якому проживала Сантагано-Горчакова О. О. [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]pamyatky.kiev.ua
- Сантагано-Горчакова, Александра Александровна [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]dic.academic.ru(рос.)
- Сантагано-Горчакова, Александра Александровна (Фото) [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]histpol.pl.ua(рос.)
- Santagano-Gorchakova, Aleksandra Aleksandrovna 1842—1913 [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]WorldCat Identities(англ.)
